ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ НЕЧІТКИХ МНОЖИН ДЛЯ ВИБОРУ ПРОЄКТІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА З УРАХУВАННЯМ ДУМКИ СТЕЙКХОЛДЕРІВ

1
Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”
2
Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”
3
Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”

З метою удосконалення управління сталим розвитком підприємства обґрунтовано підхід до вибору проєктів сталого розвитку з урахуванням думки стейкхолдерів на основі методології нечітких множин. Аргументовано, що наявність альтернативної думки стейкхолдерів призводить до необхідності вибору проєктів сталого розвитку підприємства. Виділено три типи стейкхолдерів, судження яких доцільно враховувати під час вибору проєктів сталого розвитку. Обґрунтовано, що інформаційну базу оцінювальних суджень стейкхолдерів доцільно формувати на підставі показника вигод від проєктів сталого розвитку. Запропоновано нечіткі змінні для вибору проєктів сталого розвитку підприємства

1. Muñoz M. J., Rivera J. M., Moneva J. M. (2008). Evaluating sustainability in organisations with a fuzzy logic approach. Industrial Management & Data Systems, Vol. 108, No. 6, 829–841. https://doi.org/10.1108/ 02635570810884030

2. Calabrese A., Costa R., Levialdi N., Menichini, T. (2019). Integrating sustainability into strategic decisionmaking: A fuzzy AHP method for the selection of relevant sustainability issues. Technological Forecasting and Social Change. No. 139, 155–168. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2018.11.005.

3. Hsu C. H., Chang A. Y., Luo W. (2017). Identifying key performance factors for sustainability development of SMEs – integrating QFD and fuzzy MADM methods. Journal of Cleaner Production, No 161, 629–645. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.05.063.

4. Zeng S, Hu Y, Balezentis T, Streimikiene D. (2020). A multi-criteria sustainable supplier selection framework based on neutrosophic fuzzy data and entropy weighting. Sustainable Development. No 28, 1431– 1440. https://doi.org/10.1002/sd.2096

5. Alimohammadlou M., Khoshsepehr Z. Investigating organizational sustainable development through an integrated method of interval-valued intuitionistic fuzzy AHP and WASPAS. Environ Dev Sustain. 2022. No. 24. P. 2193–2224. https://doi.org/10.1007/s10668-021-01525-7

6. Wu K.-J., Chen Q., Qi Y., Jiang X., Gao S., Tseng M.-L. (2019). Sustainable Development Performance for Small and Medium Enterprises Using a Fuzzy Synthetic Method-DEMATEL. Sustainability, No. 11(15), 4119. https://doi.org/10.3390/su11154119

7. Poplawska J., Labib A., Reed D. M., Ishizaka A. (2015). Stakeholder profile definition and salience measurement with fuzzy logic and visual analytics applied to corporate social responsibility case study. Journal of Cleaner Production, No. 105, 103–115. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2014.10.095.

8. Yi L., Li T., Wang,X., Ge G., Zhang T. (2022). Corporate social responsibility performance evaluation from the perspective of stakeholder heterogeneity based on fuzzy analytical hierarchy process integrated TOPSIS. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, No. 29(4), 918– 935. https://doi.org/10.1002/csr.2245

9. Потрашкова Л. В. (2019). Імітаційна модель соціально відповідальної діяльності підприємства з реалізацією нечіткого логічного висновку щодо рівня екологічності. Problems of Economy, No. 4, C. 277–285. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-277-285

10. Escrig-Olmedo E., Muñoz-Torres M. J., Fernández-Izquierdo M. Á., Rivera-Lirio J. M. (2017). Measuring Corporate Environmental Performance: A Methodology for Sustainable Development. Bus. Strat. Env., No. 26, 142– 162. https://doi.org/10.1002/bse.1904

11. Гусарова Л. В., Боліла, Н. В. (2020). Екологічний компонент економічної безпеки як чинник сталого розвитку підприємств будівництва. Науковий погляд: економіка та управління, No. 2, C. 121–124. https://doi.org/10.32836/2521-666X/2020-68-21

12. Субота М., Демидова М. (2020). Моделювання процесів надання якісних санаторно-курортних послуг як передумова сталого розвитку підприємств. Економічний вісник університету, No. 47, С. 105–111. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-47-105-111

13. Гончаренко О. М. (2011). Діагностика та інструментарій оцінки стійкого розвитку підприємства. Праці Одеського політехнічного університету, No. 2, С. 312–319. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Popu_ 2011_2_54. (дата звернення: 05.10.2022).

14. Гречко А., Очеретяна О. (2020). Дослідження еволюції наукової думки в аспектах визначення сутності поняття “сталий розвиток підприємства”. Підприємництво та інновації, No. 15, С. 37–41. https://doi.org/10.37320/2415-3583/15.6

15. Патракеєв І. М. (2019). Нечітка модель індикатора ефективності метаболізму міського середовища. Управління розвитком складних систем, No. 37, С. 185–194. DOI: 10.6084/m9.figshare.9783242

16. Кравченко С. І., Далевська Н. М. (2020). Цілепокладання національної інноваційної системи в контексті соціально-економічних аспектів сталого розвитку суспільства. Економіка і управління,No. 48, С. 119– 129. doi.org/10.15407/econindustry2019.04.058

17. Турленко Н. В. (2020). Прогнозування та оцінка інвестиційного ризику в сталому розвитку аграрної сфери регіону. Бізнес-навігатор, No. 2, С. 45–49. https://doi.org/10.32847/business-navigator.58-9

18. Гончарук І. В. (2020). Моделювання та прогнозування рівня енергетичної незалежності агропромислового комплексу України на засадах сталого розвитку. Ефективна економіка, No 10. DOI: 10.32702/2307- 2105-2020.10. 55. URL: http://www. economy. nayka. com. ua/? op= 1&z= 8254 (дата звернення: 30.10.2022).

19. Pislaru M., Herghiligiu I., Robu I. (2019). Corporate sustainable performance assessment based on fuzzy logic. Journal of cleaner production, No. 223, 998–1013. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.03.130 

20. Nasirzadeh F., Ghayoumian M., Khanzadi M., Rostamnezhad M. (2020). Modelling the social dimension of sustainable development using fuzzy cognitive maps. International Journal of Construction Management, No. 20:3, 223–236. DOI: 10.1080/15623599.2018.1484847