Інформаційна війна Росії проти України: особливості та механізми протидії (оглядова стаття)

https://doi.org/10.23939/shv2018.01.055
Надіслано: Грудень 18, 2017
Прийнято: Квітень 19, 2018
1
Національний університет "Львівська політехніка"
2
Lviv Polytechnic National University

Розглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Автори розкривають суть інформаційної війни, її трактування в межах широкого та вузького підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з'ясовано основні недоліки інформаційної сфери України, виокремлено основні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виділено дві групи: нормативно-правові та інституційні. До першої групи автори зОараховують законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів дослідники виділяють державні та недержавні інституції, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких спрямована на нейтралізації інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російській інформаційній важливе місце, на думку авторів, належить Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції та ін.

Значну увагу звертають на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Автори зазначають, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії слід здійснювати на трьох рівнях: перший - геополітичний (полягає у впливі на інформаційного агресора та обмеження інтенсивності і сили його нападу); другий - стан, який охоплює захист цілісності, ефективності та дієздатності системи управління, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів; третій - рівень громадськості (спрямований на захист стабільності та послідовності розвитку соціальних та політичних відносин, свідомості громадян, цілісності кожної людини).

Аналіз роботи Міністерства інформаційної політики України за 2016 рік (2017). Отримано з: http://mip.gov.ua/files/pdf/MIP_2016_Year_report_UA.pdf

Демедюк, С. В., Марков, В. В. (2015). Кіберполіція України. Наше право, № 6, 87-93.

Департаменти та управління Міністерства закор­донних справ України (2018). Отримано з: http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/structure/staff

Еляшевська, Н. (2015). Вразливість України до інформаційної війни. Теле- та радіожурналістика, Vol. 14, 165-169.

Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України № 2782-12 від 16.11.1992. зі змінами та доповненнями 08.12.2016 (2016). Отримано з: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2782-12

Про захист інформації в інформаційно-телекомуні­каційних системах: Закон України № 80/94-ВР від 05.07.1994 зі змінами та доповненнями від 27.03.2014 (2014). Отримано з: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80

Про інформаційні агентства: Закон України № 74/95-ВР від 28.02.1995 зі змінами і доповненнями від 09.04.2015 (2015). Отримано з http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80

Про інформацію: Закон України № 2658-12 від 02.10.1992 зі змінами і доповненнями від 06.12.2016 (2016). Отримано з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12

Про Концепцію національної програми інформа­тизації": Закон України № 75/98-ВР від 04.02.1998 зі змінами і доповненнями від 04.07.2013 (2013). Отримано з http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/75/98-%D0%B2%D%80

Лубкович, І. М. (2014). Місце українських медій в інформаційній війні 2013-2014 рр. Наукові записки інституту журналістики, № 56, 182-187.

Порошенко підписав закон про мовні квоти (2017). Слово   і   Діло.    Отримано   з:   https://www.slovoidilo.ua/2017/06/06/novyna/pravo/poroshenko-pidpysav-zakon-pro-movni-kvoty

Расторгуев, С. П. (1997). Информационная война как целенаправленное информационное воздействие информационных систем. Информационное общество, № 1, 64-66.

Сенченко, М. (2014). Запорука національної безпеки в умовах інформаційної війни. Вісник Книжкової палати, № 6, 3-9.

У   НАТО   озвучили   позицію   щодо   заборони російських соцмереж в  Україні (2017).  Отримано  з: https://www.unian.ua/politics/1939549-u-nato-ozvuchili-pozitsiyu-schodo-zaboroni-rosiyskih-sotsmerej-v-ukrajini.html

У Раді Європи стурбовані указом Порошенка про заборону російських сайтів (2017). Отримано з: https://www.rbc.ua/ukr/news/sovete-evropy-obespokoeny-ukazom-poroshenko-1495015079.html

Про Доктрину інформаційної політики України: Указ Президента України № 47 від 25.02.2017 (2017). Отримано з: http://www.president.gov.ua/documents/472017-21374.

Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій): Указ Президента України № 133 від 28.04.2017 (2017). Отримано з: http://www.president.gov.ua/documents/1332017-21850.

Dibb, P. (2016). Why Russia is a threat to the international   order.    Отримано з:    https://www.aspi.org.au/publications/why-russia-is-a-threat-to-the-international-order/Russia.pdf

Human Rights назвала заборону російських соцмереж  та  інтернет-ресурсів  в  Україні  "страшним ударом" по свободі слова (2017). Отримано з: http://ua.interfax.com.ua/news/general/422093.html

Kofman, M., Rojansky M. (2015). A Closer look at Russia's       "Hybrid       War".        Отримано з: https://www.wilsoncenter.org/sites/default/files/7KENNAN%20CABLEROJANSKY%20KOFMAN.pdf

Lamb, Ch. J. (1997). The impact of information age technologies on operations other than war. In War in the information age: new challenges for U. S. security policy (ed. by Robert L Pfaltzgraff; Richard H Shultz). Washington: D. C.: Brassey's, 256-268.