Азовська криза та українська передвиборча кампанія у Твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі акаунту Петра Порошенка)

https://doi.org/10.23939/shv2020.01.014
Надіслано: Січень 03, 2020
Прийнято: Березень 21, 2020
Автори:
1
Vasyl Stus’ Donetsk National University

У статті здійснено формальний аналіз Твіттер акаунту П. Порошенка, який містить обчислення й відстеження динаміки показників персоналізації, емоційності та наявності комунікаційного наміру. Для аналізу дописів було створено комп’ютерну програму (мова Python).

 Петро Порошенко є одним із найпопулярніших блоґерів Твіттера в Україні, маючи 1,1 млн прихильників. У своїй політичній діяльності Петро Порошенко робив ставку не тільки на популярні в українців соцмережі, але й активно використовував Твіттер. Попередні дослідження цієї соціальної мережі показали, що політична комунікація під упливом Твіттера та інших подібних платформ стає більш персоналізованою, емоційною, а також зафіксовано зв’язок між використанням політиками соціальних мереж та зростанням популізму. Тим не менш, більшість із цих висновків зроблені на основі аналізу дописів західноєвропейських лідерів. Відповідно, аналіз дописів Петра Порошенка у Твіттері дасть змогу розширити уявлення про можливі комунікаційні стратегії використання цієї соцмережі в Україні.

В середньому чверть твітів Порошенка є персоналізованою. Реакція на російську агресію у другій половині листопада – першій половині грудня 2018 якраз має низькі показники персоналізації, натомість другий тур президентських виборів – високі.

Азовська криза так само не призводить до підвищення емоційності текстів, так само і активна фаза передвиборчої кампанії перед першим туром мала низьку емоційність. Проте перед другим туром виборів зафіксовано значне зростання цього показника. Щодо показника комунікаційного наміру маємо негативну кореляцію із показником емоційності. Це свідчить про більш раціональну реакцію на Азовську кризу та перший тур президентських виборів.  

 

Саковська, А. (28 Березень 2019 г.). Нові медіа, старі прийоми. Як кандидати працюють (і скільки витрачають) у “Фейсбуці”. Радіо Свобода Україна. Отримано з  https://www.radiosvoboda.org/a/yak-kandydaty-reklamyjutsia-v-facebook/29...

Blassnig, S., Ernst, N., Buchel, F., Engesser, S., & Esser, F. (2019). Populism in Online Election Coverage. Journalism Studies, 20(8), 1110-1129. https://doi.org/10.1080/1461670X.2018.1487802

Broersma, M., & Graham, T. S. (2013). Twitter as a news source: How Dutch and British newspapers used tweets in their news coverage, 2007–2011. Journalism Practice, 7(4), 446-464. doi:10.1080/17512786.2013.802481

Dogu, B., & Mat, H. O. (2019). Who Sets the Agenda? Polarization and Issue Ownership in Turkey’s Political Twittersphere. International Journal of Communication, 13, 229-250.

Ernst, N., Blassnig, S., Engesser, S., Büchel, F., & Esser, F. (2019). Populists Prefer Social Media Over Talk Shows: An Analysis of Populist Messages and Stylistic Elements Across Six Countries. Social Media + Society, 1-14. https://doi.org/10.1177/2056305118823358

Genovese, F. (2019). International Crises and Political Patterns of Papal Tweets. Political Science & Politics, 52(1), 7-13. https://doi.org/10.1017/S1049096518001087

Guerrero-Solé, F. (2018). Interactive Behavior in Political Discussions on Twitter: Politicians, Media, and Citizens’ Patterns of Interaction in the 2015 and 2016 Electoral Campaigns in Spain. Social Media + Society, 1-16. https://doi.org/10.1177/2056305118808776

Heiss, R., von Sikorski , C., & Matthes, J. (2019). Populist Twitter Posts in News Stories: Statement Recognition and the Polarizing Effects on Candidate Evaluation and Anti-Immigrant Attitudes. Journalism Practice, 13, 20-38. https://doi.org/10.1080/17512786.2018.1564883

Lee, J., & Xu, W. W. (2018). The more attacks, the more retweets: Trump’s and Clinton’s agenda setting on Twitter. Public Relations Review, 44(2), 201-213. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.10.002

López-Rabadán, P., & Mellado, C. (2019). Twitter as a space for interaction in political journalism. Dynamics, consequences and proposal of interactivity scale for social media. Communication & Society, 32(1), 1-18. https://doi.org/10.15581/003.32.1.1-18

Matuszewski, P., & Szabó, G. (2019). Are Echo Chambers Based on Partisanship? Twitter and Political Polarity in Poland and Hungary. Social Media + Society, 1-14. https://doi.org/10.1177/2056305119837671.

McGranahan, C. (2019). A Presidential Archive of Lies: Racism, Twitter, and a History of the Present. International Journal of Communication, 13, 3164-3182.

McLaughlin, B. (2019). Becoming a Presidential Candidate: Social Media Following and Politician Identification. Mass Communication and Society, 22(5), 584-603. https://doi.org/10.1080/15205436.2019.1614196

Ott, B. L. (2017). The age of Twitter: Donald J. Trump and the politics of debasement. Critical Studies in Media Communication, 34(1), 59-68. https://doi.org/10.1080/15295036.2016.1266686

Pain, P., & Chen, G. (2019). The President Is in: Public Opinion and the Presidential Use of Twitter. Social Media + Society. https://doi.org/10.1177/2056305119855143.

Park, C. S., & Kaye, B. K. (2019). Expanding Visibility on Twitter: Author and Message Characteristics and Retweeting. Social Media + Society, 1-10. https://doi.org/10.1177/2056305119834595

Pérez-Curiel, C., & Naharro, P. L. (2019). Political influencers. A study of Donald Trump's personal brand on Twitter and its impact on the media and users. Comunicacion y Sociedad, 32(1), 57-76. https://doi.org/10.15581/003.32.1.57-75

Schneiker, A. (2019). Telling the Story of the Superhero and the Anti-Politician as President: Donald Trump’s Branding on Twitter. Political Studies Review, 17(3), 210-223. https://doi.org/10.1177/1478929918807712

Stetka, V., Surowiec, P., & Mazak, J. (2019). Facebook as an Instrument of Election Campaigning and Voters’ Engagement: Comparing Czechia and Poland. European Journal of Communication, 34(2), 121-141. https://doi.org/10.1177/0267323118810884

Tari, Z. G., & Emamzadeh, Z. (2018). An Analysis of the Media Messages during the 2016 U.S. Presidential    Election: A Thematic Comparison between CNN News and Donald Trump’s Tweets. Journal of Politics and Law, 11(2), 78-87. https://doi.org/10.5539/jpl.v11n2p78

Thompson, M. (2016). Enough Said: What’s Gone Wrong with the Language of Politics? New York: St. Martin’s Press.

Villar, S., & María, J. (2019). The use of blogs as social media tools of political communication : citizen journalism and public opinion 2.0. Communication & Society, 32(1), 39-55. https://doi.org/10.15581/003.32.1.39-55