Здійснено аналіз ток-шоу як жанру масової культури, що розглядається як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової й міжособистісної комунікації. Досліджено телепрограму “Право на владу”, в якій можна простежити дотримання принципу об’єктивності. Виділено плюси та мінуси в проведенні ток-шоу. Звернено увагу на те, що основними принципами, на яких основане телешоу, це правдивість і реальність того, про що ведеться мова. Практично завжди в шоу можна почути життєві неординарні історії – це своєрідна родзинка програми. Або ж просто на телешоу запрошують людей, які знають зміст проблеми не зі статистичних даних, а мають багатий особистий досвід роботи у тій чи іншій темі. Політичні ток-шоу розглянуто як “замінник демократії”, що витіснив реальну політику. Аналіз поглядів вітчизняних науковців, медіа-критиків та медіа-експертів свідчить про неоднозначність сприйняття програм та багатоцільову роль суспільнополітичних ток-шоу. Акцентовано на тому, що політичні телепроекти завжди орієнтовані не тільки на політиків, журналістів але й на середньостатистичну глядацьку аудиторію. Передбачається, що в кожній передачі буде запропоновано якесь, хоча б і проміжне, рішення поставленої проблеми. Потенційно такі програми можуть сприяти звільненню від поширених культурних страхів і упереджень. Нарешті, як і інші телевізійні проекти, ток-шоу повинні також розважати аудиторію, утримуючи її біля екранів. Саме композиційні особливості виділяють ток-шоу серед інших видів дискурсу і визначають його вплив на формування світогляду. Ефективність досягається за допомогою роботи за певними схемами, що і показано в цій роботі. Саме вони сьогодні помітно впливають на формування обличчя телебачення. Стилістика сучасного телеефіру диктується законами видовища, елементи якого збагатили телевізійну публіцистику, утворивши, по суті, новий жанровий формат, який має характер шоу.
1. Довженко О. Країна переможеної теледемократії / О. Довженко // Український журнал. – 2010. – № 7. – С. 20–22.
2. Ершова Т. С. “Теледемократия” и трансформация публичной сферы / Т. С. Ершова // Грані. – 2012. – № 10 (90). – С. 62–66.
3. Іванов В. Держава та політика в інформаційному суспільстві / В. Іванов // Май М. Медіа-політика в інформаційному суспільстві / Манфред Май; [пер. з нім. В. Климченко та В. Олійник]; за ред. В. Іванова. – К. : Академія Української Преси, Центр Вільної Преси, 2011. – С. 7–15.
4. Кондратьєва Н. Е., Мордовина Л. В. Ток-шоу как жанр современной массовой культуры [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.analiculturolog.ru
5. Могилевская Э. Ток-шоу как жанр ТВ: происхождение, разновидности, приемы манипулирования [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.relga.ru
6. Недопитанський М. І. Телевізійне ток-шоу: секрети популярності та виробництва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.journ.univ.kiev.ua
7. Рибак І. В. Медіатизація політики як ключовий вектор трансформації легітимаційних та делегітимаційних практик в Україні / І. В. Рибак // Гілея : науковий вісник : зб. наук. пр., Вип. 49 (№ 7) / Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, УАН ; голов. ред. В. М. Вашкевич. – К. : ВІР УАН, 2011. – С. 620–628.
8. Салюк Т. Готовимся проводить ток-шоу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.adic.org.ua
9. Томак М. “Барьер” для ток-шоу. Особенности украинской адаптации американских форматов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua 10. Цибулько К. Ток-шоу як об’єкт телекритики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.franko.lviv.ua