пористі композити

Досліджено закономірності одержання в блоці пористих композитів на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном у присутності мінерального наповнювача – «медичного» скла на основі оксидів кремнію та алюмінію. Встановлено вплив природи, кількості та розміру частинок неорганічного наповнювача, температури, ініціатора на швидкість полімеризації та «граничне» перетворення мономера. Отримані результати будуть використані для вдосконалення технології одержання остеопластичних пористих композитів.

Досліджено закономірності одержання остеопластичних пористих композитів на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном у присутності мінеральних наповнювачів (гідроксіапатиту, монтморилоніту і воластоніту) під дією ультразвуку. Встановлено вплив ультразвуку, природи та кількості неорганічного наповнювача на швидкість полімеризації, склад кополімерів та пористість композитів. Виявлено, що гомополімеризація 2-гідроксіетилметакрилату без наповнювача під дією ультразвуку в умовах експерименту не відбувається.

Часто в хімічній промисловості для інтенсифікації технологічних процесів використовують енергію ультразвуку. Однак складність механізму дії ультразвуку робить проблемним створення єдиної загальноприйнятої теорії, яка б могла пояснити його вплив на перебіг хімічних реакцій. Тому у кожному конкретному випадку потрібні широкопланові дослідження впливу ультразвуку як на перебіг хімічної реакції, так і на структуру і властивості синтезованих речовин та матеріалів.