Рецензія на «Словник-довідник термінології музейництва»

1
Професор кафедри інформаційних систем і стандартизації Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Щоб мати загальну картину щодо дотримання устандартованих правил слововживання, варто проаналізувати лише кілька перших сторінок.

Почнімо з терміностатті:

акт внутрішньомузейної передачі

Юридичний документ, що засвідчує факт передачі музейного предмета від однієї матеріально відповідальної особи до іншої в межах того самого музейного закладу (стор. 14).

Складне слово внутрішньомузейний, вжито неправильно, бо таке слово можна утворити лише від словосполуки внутрішній музей. Але, відповідно до змісту терміностатті, його треба було б утворити від словосполуки внутрі (всередині) музею. Тоді вийде складне слово внутрімузейний.

Відповідно до структури української мови й вимог стандарту ДСТУ 3966 [1] іменники, що походять від дієслова передавати, мають означати:

передава́ти, передава́ння – дію – передоручати відповідальність іншій особі;

переда́ти, передання́ – подію – факт перейдення кінцевого етапу в перебігу дії передавати.

переда́ча – об’єкт дії – те, що передають, передали чи мають передавати.

У цій терміностатті йдеться про факт того, що сталося, тобто – про подію. Тому і в терміні, і в виознаці (дефініції) замість слова передача, яке, відповідно до згаданого стандарту, має означати річ, треба вжити слово передання, що означає подію. Отже цю терміностаттю треба було подати так:

акт внутрімузейного передання

Юридичний документ, що засвідчує факт передання музейного предмета від однієї матеріально відповідальної особи до іншої в межах того самого музейного закладу.

Така сама ситуація у сусідніх терміностаттях (стор. 14), де подано терміни:

акт втрати

акт заміни облікових книг

Відповідно до стандартів [1; 2; 4] та ухвал [3]:

втрача́ти, втрача́ння – дія – залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин);

втра́тити, втра́чення – подія – факт перейдення певного етапу в перебігу дії втрачати;

втра́та – наслідковий об’єкт – те, що втрачено;

замі́нювати, замі́нювання – дія – ставити, класти тощо замість чого-небудь щось інше;

заміни́ти, замі́нення – подія – факт перейдення певного етапу в перебігу дії замінювати;

замі́на – наслідковий об’єкт – те, чим замінено щось.

Оскільки акт складають, щоб засвідчити ним те, що сталося чи відбулося, тобто – подію, то в зазначених терміносполуках, після слова акт, відповідно до таблиці сполучності протоколу № 4 Науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України [3], має стояти слово, що означає подію:

акт передання

акт втрачення

акт змінення.

У словнику ж подано формальні кальки, скопійовані із звичних російських словосполук:

                                  російські терміни                            подано у словнику

                                  акт передачи                                   акт передачі

                                  акт потери                                       акт втрати

                                 акт замены                                      акт заміни

Візьмімо ще такі дві терміностатті (стор. 15):

1) аналіз музейного зібрання

Кількісне та якісне дослідження змісту музейного зібрання в класифікаційних групах, а також його потреб стосовно приміщення та обладнання, враховуючи подальше його зростання

2) анкетування

Форма збору зворотної інформації від відвідувачів …

Якщо проаналізувати зміст цих терміностатей, то можна сказати, що обидві вони присвячені певним діям (процесам). У першій терміностатті дію позначено словом аналіз, що суперечить структурі української мови і вимогам [1–4], адже такі фундаментальні утямки (рос. понятия) як дія, подія і наслідок треба позначати так:

дія:                            аналізувати, аналізування;                            анкетувати, анкетування

подія:                        проаналізувати, проаналізування;                проанкетувати, проанкетування

наслідок:                  аналіз, проаналізованість;                             анкета, проанкетованість.

Тому в цих терміностаттях, як заголовкове слово термінів, треба вжити аналізування і анкетування. У першій статті – неправильно, у другій –правильно.

У першому терміні вжито слово зібрання, яким позначено сукупність речей (колекцію), хоча цим словом треба позначати подію – те, що сталося: дія: збира́ти, збира́ння; подія: зібра́ти, зібра́ння; наслідок: збір, збірка, збірник, зібраність. Тож сукупність зібраних речей – це наслідок події зібрання, тому в терміні має бути слово збір чи збірка.

А тепер проаналізуймо узгодженість термінів з виозна́ками (дефініціями). З першої терміностатті випливає, що:

аналіз – це дослідження… (порівн. російською: анализ – это исследование…),

а з другої, що:

анкетування – це збір… (порівн. російською: анкетирование – это сбор…).

Відповідно ж до вимог [1–4] і структури української мови має бути:

аналізування – це досліджування… і анкетування – це збирання...

У першій виозна́ці (дефініції) вжито слова «приміщення та обладнання», якими позначено певні об’єкти, але пряма призначеність цих слів означати події, а не об’єкти:

дія:                           примі́щувати, примі́щування;                        обла́днувати, обла́днування;

подія:                       примісти́ти, примі́щення;                             обладна́ти, обладна́ння;

наслідок:                 примі́щеність, примі́стище;                          обла́днаність, обла́ддя [3].

Якщо виправити зазначені помилки, то ці терміностатті можна подати так:

1) аналізування музейного збору (музейної збірки)

Кількісне та якісне досліджування змісту музейного збору (збірки) в класифікаційних групах, а також його потреб стосовно примістищ та обладдя, враховуючи подальше його зростання;

2) анкетування

Форма збирання зворотної інформації від відвідувачів …

У цих прикладах порушено перше головне правило слововживання, яке полягає в тому, що у фахових текстах, де інформацію треба подавати однозначно, слова треба вживати за своєю прямою призначеністю [2; 4]. Такі помилки є в середньому в кожній другій терміностатті й здебільшого це є калькування російського слововживання.

Друге головне правило слововживання полягає в тому, що за наявності двох рівнозначних слів українського та іншомовного походження треба вживати українське [2; 4]. Як приклади порушення цього правила, можна подати такі вислови: «в процесі музейної комунікації» (стор. 18), а треба «в процесі музейного спілкування»; «здійснення моніторингу» (стор. 19), а треба «стеження», «спостерігання» чи «наглядання», залежно від змісту, вкладеного у слово «моніторинг».

Проаналізувавши 6 сторінок словника (стор. 14–19), рецензент виявив 60 порушень устандартованих правил слововживання (див. табл. 1). Це становить понад 10 помилок слововживання на сторінку. Зауважмо, що цей словник видали Національний університет «Львівська політехніка» і Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки України.

Таблиця 1.

Помилки слововживання, виявлені на стор. 14–19

стор.

Наявний текст

Має бути

1.         

14

внутрішньомузейної

внутрімузейної

2.         

 

акт передачі

акт передання

3.         

 

факт передачі

факт передання

4.         

 

акт втрати

акт втрачення

5.         

 

акт заміни

акт замінення

6.         

 

надходжень основного фонду

надходів основного фонду

7.         

 

стан збереження музейного предмета

стан збереженого музейного предмета

8.         

 

акт прийому-передачі

акт прийняття-передання

9.         

 

акт звіряння

акт звірення

10.      

 

акт повернення

акт ве́рнення

11.      

 

ступінь пошкодження

ступінь пошкодженості

12.      

15

музейного значення

музейної ваги (значини́)

13.      

 

з метою включення

щоб долучити

14.      

 

факт виключення

факт вилучення

15.      

 

музейного зібрання

музейної збірки

16.      

 

аналіз музейного зібрання

аналізування музейної збірки

17.      

 

якісне дослідження

якісне досліджування

18.      

 

приміщення

примістище

19.      

 

обладнання

обладдя

20.      

 

форма збору

форма збирання

21.      

 

подається

її подають

22.      

 

анотований

занотований

23.      

 

коротко подані

коротко подано

24.      

16

достовірних наукових даних

вірогідних наукових даних

25.      

 

метод побудови

метод будування

26.      

 

принципів їх видання

принципів видавання їх

27.      

 

у результаті розкопок

у наслідок розкопання

28.      

17

під час розкопок

під час розкопування

29.      

 

під час археологічних досліджень

під час археологічного досліджування

30.      

 

архітектурно-художнє оформлення

архітектурно-художня оформленість

31.      

 

архітектурно-художнє вирішення

архітектурно-художня вирішеність

32.      

 

розташування й оформлення

розташунок й оформленість

33.      

 

створення потрібного тла

створеність потрібного тла

34.      

18

в процесі музейної комунікації

у перебігу музейного спілкування

35.      

 

атрибуція – це виявлення

атрибутування – це виявля́ння

36.      

 

категоризація – це виявлення

категоризування – це виявля́ння

37.      

 

призначення

призначеності

38.      

 

меморіального значення

увічнювальної ваги (значини́)

39.      

 

барвне вирішення

барвна вирішеність

40.      

 

колористичне вирішення

барвна вирішеність

41.      

 

заходів із захисту

заходів щодо захищання

42.      

 

завдані пошкодження

завдані пошкоди

43.      

19

міжнародного значення

міжнародної ваги (значини́)

44.      

 

з метою збереження

щоб зберегти

45.      

 

найбільш типових

найтиповіших

46.      

 

здійснення моніторингу

стеження (спостерігання)

47.      

 

вивчення довкілля

вивчання довкілля

48.      

 

поширення й використання

поширеність й використовність

49.      

 

для збереження

щоб зберегти

50.      

 

для вивчення

щоб вивчати

51.      

 

для акліматизування

щоб акліматизувати

52.      

 

для розмноження

щоб розмножувати

53.      

 

для використання

щоб використовувати

54.      

 

шляхом створення

створюючи

55.      

 

шляхом поповнення

поповнюючи

56.      

 

шляхом збереження

зберігаючи

57.      

 

шляхом ведення роботи

провадячи роботу, працюючи

58.      

 

облікований

облічуваний

59.      

 

організовує

що робить? організу́є (зорганізо́вує)

60.      

 

процес підготовки

готування

 

 

1. Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять. ДСТУ 3966-2000. – [Чинний від 2001-01-01]. – К. : Держстандарт України, 2000. – 32 с. – (Національний стандарт України). – Режим доступу: http://r2u.org.ua. 2. ДСТУ 1.5:2003. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлювання та вимоги до змісту нормативних документів. – К. : Держстандарт України. 3. Ухвали Науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України // Проблеми української термінології. Зб. наук. пр. учасн. 8-ї Міжн. конф. «Проблеми української термінології СловоСвіт 2004». – Л. : Ліга-Прес, 2004. – С. 209–222. ‒ Режим доступу: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Komisija/TK_Komisija.htm#Sect3. 4. Культура авдиторного мовлення. Ч. 1. Слововживання відповідно до українськомовного способу мислення. Ст. ДА 10.003 – 2011. – [Чинний від 2011-07-01]. – К.: НАКККіМ, 2011. – 91 с. – Режим доступу: http://ukrlife.org/ main/minerva/cultura_movlennya.html; http://pyatka.in.ua.

Моргунюк В. Рецензія на «Словник-довідник термінології музейництва» / Виталь Моргунюк // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2013. – № 765. – С. 143–146.