Рецензування необхідно здійснювати відповідно до таких етапів та з дотриманням зазначених вимог:
- Основним завданням рецензента є аналіз та оцінювання статті, щодо її актуальності, структурованості, відповідності наукового спрямування журналу. Всі статті повинні розглядатися як конфіденційний матеріал, а рецензенту забороняється напряму спілкуватися з авторами статті щодо її матеріалу.
- Рецензування статті здійснюється анонімно, а її автори спілкуються лише з головним редактором та/або відповідальним секретарем журналу.
- Рецензент стосовно матеріалу аналізованої статті комунікує з головним редактором або відповідальним секретарем журналу.
- Рецензент повинен бути фахівцем у галузі до якої відноситься науковий журнал та рукопис статті.
- Рецензент повинен бути об'єктивним та інформувати головного редактора чи відповідального секретаря стосовно виявлених недоліків у рукописі статті.
- Під час аналізу рукопису, рецензент оцінює:
- зміст рукопису та його відповідність напрямкам журналу і назві статті;
- наявність необхідних структурних елементів статті;
- мету дослідження;
- методики досліджень та отримані результати;
- обговорення результатів дослідження та сформовані висновки;
- використані літературні джерела та їх відповідність вимогам журналу.
- На основі проведеного аналізу рукопису, рецензент робить висновок про те, що стаття може:
- бути опублікована без перегляду;
- бути опублікована з незначним переглядом;
- бути опублікована з істотним доопрацюванням;
- не може бути опублікована у цьому журналі.
Рецензент наводить коментар, у якому обґрунтовує прийняте ним рішення. Він може висловити побажання, після якого стаття може бути прийнята до друку.
- Якщо стаття була надіслана автору на доопрацювання, то рецензент може вимагати після цього ознайомлення з виправленнями та оцінити їх.
- Рекомендації рецензента щодо прийняття чи відхилення рукопису статті повинні бути обґрунтованими й базуватися на чітко сформульованих аргументах.