ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ОБЧИСЛЕННЯ УСЕРЕДНЕНОГО ДІАМЕТРА ЗЕРЕН КОНСТРУКЦІЙНИХ СТАЛЕЙ

https://doi.org/10.23939/ujit2019.01.017
Надіслано: Вересень 08, 2019
Прийнято: Листопад 20, 2019

Цитування за ДСТУ: Журавель І. М. Підвищення точності обчислення усередненого діаметра зерен конструкційних сталей. Український журнал інформаційних технологій. 2019, т. 1, № 1. С. 17–21.

Citation APA: Zhuravel, I. M. (2019). Increasing the accuracy of calculation of the average diameter of grains of structural steels. Ukrainian Journal of Information Technology, 1(1), 17–21. https://doi.org/10.23939/ujit2019.01.017

Автори:
1
Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна

Ві­до­мо, що між якіс­ни­ми ха­рак­те­рис­ти­ка­ми дос­лі­джу­ва­но­го ме­та­лу та його внут­рішньою струк­ту­рою іс­нує од­ноз­нач­на від­по­від­ність. Це да­ло змо­гу оці­ню­ва­ти ме­ха­ніч­ні влас­ти­вос­ті ме­та­лу че­рез ана­ліз його внут­рішньої струк­ту­ри. Зде­біль­шо­го за ос­нов­ний па­ра­метр ме­та­лу під час ана­лі­зу його внут­рішньої струк­ту­ри ви­ко­рис­то­ву­ють роз­мір зер­на, а­дже са­ме він іс­тот­но впли­ває на влас­ти­вос­ті ме­та­лу. За та­ко­го під­хо­ду до дос­лі­джень ці­ка­ви­ми з пог­ля­ду ма­те­рі­алоз­нав­ства є дос­лі­джен­ня кі­не­ти­ки рос­ту зер­на ма­те­рі­алу за дії на нього де­яких фак­то­рів зов­нішньо­го впли­ву, нап­рик­лад тем­пе­ра­ту­ри. Для виз­на­чен­ня роз­мі­ру зер­на ви­ко­рис­то­ву­ють різ­ні під­хо­ди. Се­ред них ви­ді­ли­мо ме­тод виз­на­чен­ня ве­ли­чи­ни зер­на на під­ста­ві по­рів­нян­ня з ета­лон­ни­ми шка­ла­ми, ме­тод під­ра­хун­ку зе­рен та ме­тод під­ра­хун­ку пе­ре­ти­нів гра­ниць зе­рен. У ро­бо­ті про­ана­лі­зо­ва­но од­нин з найбільш вжи­ва­них ме­то­дів об­чис­лен­ня усе­ред­не­но­го ді­амет­ра зе­рен ста­лі на під­ста­ві ме­та­лог­ра­фіч­них зоб­ра­жень. Це ме­тод пе­ре­ти­нів меж зе­рен, який ба­зується на ви­мо­гах нор­ма­тив­них до­ку­мен­тів. Вста­нов­ле­но, що об­чис­ле­ний згід­но з цією ме­то­ди­кою усе­ред­не­ний ді­аметр зе­рен ме­та­лу в пло­щи­ні шлі­фа не від­по­ві­дає дійсно­му усе­ред­не­но­му ді­амет­ра зер­на у три­ви­мір­но­му прос­то­рі. Про­ве­де­но ана­ліз ви­ник­нен­ня по­хиб­ки, яка по­ля­гає у то­му, що од­на­ко­ві пе­ре­рі­зи у пло­щи­ні шлі­фа не зав­жди від­по­ві­да­ють ре­аль­ним зер­нам од­на­ко­во­го роз­мі­ру у три­ви­мір­но­му прос­то­рі. Для усу­нен­ня цього не­до­лі­ку зап­ро­по­но­ва­но ме­тод об­чис­лен­ня усе­ред­не­но­го ді­амет­ра з ви­ко­рис­тан­ням поп­рав­ко­во­го ко­ефі­цієнта, зна­чен­ня яко­го за­ле­жать від кіль­кос­ті зе­рен, що ви­ко­рис­то­ву­ють­ся для об­чис­лен­ня усе­ред­не­но­го ді­амет­ра. За­га­лом зап­ро­по­но­ва­ний ме­тод дає змо­гу під­ви­щи­ти точ­ність об­чис­лень усе­ред­не­но­го ді­амет­ра.

[1]     ASTM E 1382–97. (1997). Stan­dart Test Met­hods for De­ter­mi­ning Ave­ra­ge Gra­in Si­ze Using Se­mi­au­to­ma­tic and Au­to­ma­tic Ima­ge Analysis.

[2]     Be­re­zi­na, T. G. (1986). Struc­tu­ral met­hod for de­ter­mi­ning the re­sid­ual li­fe of long-run­ning ste­am pi­pe­li­nes. He­at po­wer en­gi­ne­ering, 3, 53–56.

[3]     Bolsha­kov, V. I., Volchuk, V. M., & Dub­rov, Yu. I. (2019). The ma­in sta­ges of frac­tal mo­de­ling in ma­te­ri­als sci­en­ce. Me­tal sci­en­ce and he­at tre­at­ment of me­tals, 2, 24–29.

[4]     Da­ni­len­ko, T. P. (2010). The intro­duc­ti­on of ste­re­ology to the analysis of me­tal gra­in struc­tu­res. Me­tal know­led­ge and me­tal pro­ces­sing, 3, 35–42.

[5]     GOST 5639–82. (1983). Ste­el and al­loys. Met­hods for iden­tif­ying and de­ter­mi­ning gra­in si­ze. Pub­lis­hing Hou­se of Stan­dards.

[6]     Ko­sa­revych, R. Ya., Stu­dent, O. Z., Svirska, L. M., Rusyn, B. P., & Nykyforchyn, H. M. (2013). Com­pu­ter analysis of cha­rac­te­ris­tic ele­ments of frac­tog­rap­hic ima­ges. Ma­te­ri­al Sci­en­ce, 48(4), 474–481.

[7]     Lo­gu­nov, A. V., Shmo­tin, Yu. N., & Da­ni­lov, D. V. (2014). Met­ho­do­lo­gi­cal prin­cip­les of com­pu­ter-aided de­sign of he­at-re­sis­tant nic­kel-ba­sed al­loys. Ch. I. Me­tals techno­logy, 5, 3–9.

[8]     Myndyuk, V. D., Kar­pash, O. M., & Kar­pash, M. O. (2013). Cha­rac­ter of the Re­la­ti­onship Bet­we­en the Mic­rostruc­tu­re and Physi­co­mec­ha­ni­cal Pro­per­ti­es of Ste­els of Long-Term Ope­ra­ti­on. Ma­te­ri­al Sci­en­ce, 49(4), 560–564.

[9]     Saltykov, S. A. (1976). Ste­re­omet­ric me­tal­log­raphy. Mos­cow: Me­tal­lurgy, 271 p.

[10]  Zhu­ra­vel, I. M. (2019). Com­pu­ter es­ti­ma­ti­on of he­te­ro­ge­ne­ity of struc­tu­re of 12Kh1MF used ste­el. Physi­coc­he­mi­cal Mec­ha­nics of Ma­te­ri­als, 55(2), 48–52.

[11]  Zhu­ra­vel, I. M., Svirska, L. M., Stu­dent, O. Z., Vo­ro­bel, R. A., & Nykyforchyn, H. M. (2009). Au­to­ma­ted de­ter­mi­na­ti­on of gra­in ge­ometry in an explo­ited ste­am-pi­pe­li­ne ste­el. Ma­te­ri­als Sci­en­ce, 45(3), 350–357