В результаті взаємодії азо-біс-ціанурхлориду зі стиролом був виділений один з ізомерів інвертованої реакції Дільса-Альдера з високим виходом. Для пояснення селективності реакції були проведені термодинамічні розрахунки на M06-2X/6-31G(d,p) рівні. Протікання реакції досліджувалось по трьох шляхах – з утворенням продукту нормальної ДА та двох регіоізомерів інвертованої ДА реакції.
A convenient method of synthesis of 2-amino-4,9-dioxo-4,9-dyhidronaphto[2,3-b] thiophene-3-carboxylic acid by interaction of 2,3-dichloro-1,4-naphthoquinone with ethylcyanacetate and sulfide sodium in ethanol was developed.The influence of different factors was investigated and probable mechanism of reaction proposed. Розроблено зручний метод синтезу 2-аміно-4,9-діоксо-4,9-дигідронафто[2,3-b] тіофен-3-карбонової кислоти на основі взаємодії 2,3-дихлоро-1,4-нафтохінону з етилціаноацетатом та сульфідом натрію в етанолі.
The nucleophilic substitution of halogens in 2,3-dichlor-1,4-naphtoquinone with salts of aliphatic, aromatic and heterocyclic thiosulfonic acids have been researched.
Досліджено нуклеофільне заміщення галогенів у 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноні солями аліфатичних, ароматичних та гетероциклічних тіосульфокислот.
Reсеіved new potentially biologically active compounds by reaction of 3-chloro-2-(3,5-di-tert-buthyl-4-hydroxyphenil)-1,4-naphtoquinones with various amino acids. Carried out calculations of predicted and conducted experimental studies of biological activity obtained compounds. Analysis of compounds and their structure was confirmed.
Interaction between 1,4-naphthoquinone derivatives and α-amino azomethines was carried out by 1,3-dipolar cycloaddition and set a number of new heterocyclic compounds. Using computer system PASS opportunity of displaying biological activity of the synthesized compounds was established.
Проведено реакцію 1,3-диполярного циклоприєднання між похідними 1,4-нафто-хінону та азометинами α-амінокислот і було встановлено нові гетероциклічні сполуки. Визначена імовірність прояву біологічної активності синтезованих сполук за допомогою програми PASS.
Запропоновано метод одержання 2-(9Н-карбазоліл-9)-3-хлоро-1,4-нафтохінону
рекцією 2,3-дихлоро-1,4-нафтохінону з калієвою сіллю карбазолу. Одержано аміно- та
амінокислотні похідні на основі карбазольного похідного 2,3-дихлоро-1,4-нафтохінону.
Реакцію 2-(9Н-карбазоліл-9)-3-хлоро-1,4-нафтонохінону з аміно- кислотами проводили в
водному диметилсульфоксиді, а реакцію з первинними і вторинними амінами – в
ацетоні. Підтверджено будову синтезованих сполук та наведено їх спектральні
Визначено концентраційну залежність густини і надлишкового об’єму бінарних систем лаурил (додецил) метакрилату с гексаном, бензеном, 1,2-дихлоретаном і оцтовою кислотою при 293 K і атмосферному тиску, з використанням пікнометричного методу. Розраховані значення надлишкового об’єму були апроксимовані поліномами.
Калориметричним методом визначені ентальпії змішування бінарних систем, утворених метилметакрилатом з гексаном, бензеном, ацетонітрилом, 1,2-дихлоретаном і оцтовою кислотою при 293 К та атмосферному тиску. Концентраційні залежності ентальпії змішування апроксимовані степеневими поліномами.
Запропонована методика синтезу на основі епоксидної смоли ЕД-20 та олігоетеру Poly THF-2000 нової гідроксилпохідної смоли з кінцевими первинною гідроксильною та епоксидною групами. Структура синтезованої похідної та раніше синтезованого нами продукту на основі епоксидної смоли ЕД-20 та 1,4-бутандіолу підтверджена з використанням ІЧ і ЯМР спектроскопії. Синтезовані похідні епоксидної смоли вивчені як полімерні компоненти бітум-полімерних сумішей.
За реакцією N-алкілювання 2,4-тіазолідиндіону та 5-заміщених ізатинів дією 2-хлоро-N-(5-арил-1,3,4-оксадіазол-2-іл)-ацетамідів 1a-c синтезовано неконденсовані похідні оксадіазолу з тіазолідиновим 2a-c або ізатиновим 4a-h фрагментами в молекулах. Одержані сполуки використані в реакції Кньовенагеля з 5R-ізатинами (для 2a-c) та похідними 4-тіазолідинону (для 4a-h) з метою синтезу відповідних 5-іліденпохідних 3a-g, 5a-k та 6a-d. Для 8 синтезованих сполук вивчено їх протиракову активність на 60 лініях пухлинних клітин в Національному Інституті Раку (США).