електромобіль

Електромобільність у сучасному суспільстві стрімко розвивається, що зумовлено як постійним розвитком накопичувальних систем, так й інноваціями у сфері конструювання високоефективних електродвигунів, а також і силової електроніки. Цей розвиток вирішує численні завдання для науковців і створює нові виклики для досліджень, зокрема формування динамічних та статичних характеристик електродвигуна електромобіля і оптимізацію систем керування.

Обмежений пробіг без заряджання є однією з головних перешкод до широкого розповсюдження електромобілів. Краще розуміння енергоспоживання автомобіля та запасу ходу можуть допомогти зменшити стрес водіїв електромобілів. Ця робота пропонує стратегію прогнозування на основі моделі для оцінки енергоспоживання електромобіля. Оцінка враховує конкретні параметри електромобіля, а також топології дорожньої мережі, в якій працює транспортний засіб, і реальні умови руху.

На відміну від автомобіля, сучасний електромобіль (EМ) може мати різні конфігурації підсистеми електричної тяги із застосуванням одного, двох чи чотирьох привідних електричних двигунів коліс. У цій роботі досліджується передньопривідна дводвигунна конфігурація з незалежним приводом коліс, в якій регулюванням електромагнітних моментів двигунів забезпечується виконання двох функцій: електричної тяги та керування напрямком руху.

Однією із ключових проблем реалізації замкнених систем керування є вимірювання усіх станів динамічної системи, яка перебуває у складних навколишніх умовах, де застосування певних видів датчиків є технічно неможливим чи економічно необґрунто- ваним. Також, у електромеханічних системах існує низка величин, які неможливо безпосередньо виміряти фізичними датчиками. У таких випадках для  обчислення невідомих координат вектора стану динамічної системи використовують математичні алгоритми – спостерігачі та естиматори.