енергія активації

Робота присвячена визначенню особливостей кінетичних закономірностей набрякання полімерних матеріалів під час контакту з сумішевим паливом, що містить естери жирних кислот. Отримано кінетичні рівняння для прогнозування поведінки полімерних матеріалів під час контакту з сумішевим паливом за різних температур. Вивчені особливості кінетичних закономірностей набрякання полімерних матеріалів різної хімічної будови в сумішевому дизельному паливі. Встановлено, що для будь-яких температурних умов процес перебігає у дві стадії.

Виконані  дослідження  сумісної  газифікації  кам’яновугільних  фусів  зі  шкаралупою волоського  горіха  та  бурим  вугіллям  в  інтервалі  температур  від 400  до 500 °С,  витрата окиснювача (повітря)  становила  від 0,0005  до 0,004  м3/хв.  Встановлено,  що  втрата  маси наважки  дослідних  сумішей  у  процесі  газифікації  має S-подібний  вигляд.  Розроблені математичні  та  графічні  залежності  впливу  витрати  окиснювача  на  значення  констант швидкості реакції та енергії активації газифікації дослідних сумішей.  

Керований синтез наночастинок металів (MNPs) і, зокрема, срібла (AgNPs) є одним із головних завдань сучасної нанохімії. AgNPs мають широкі можливості застосування в каталізі, електроніці, сенсориці та біомедицині, що зумовлює зацікавлення до цього матеріалу. В останнє десятиліття актуальним є «зелений» метод синтез наночастинок металів, що включає мінімізацію використання токсичних речовин як відновників, та базується на хімічному відновленні йонів Арґентуму та стабілізації AgNPs органічними нетоксичними речовинами.

In Ukraine plant biomass from crop fields and forests is the dominant renewable energy source and it is suitable to replace fuels by producing bio-gas, bio-ethanol as well as solid bio-fuel. Tubes of Jerusalem artichoke are used as functional food ingredients such as inulin, fructose and oligofructose as well as bioactive ingredient sources for pharmaceutical and cosmetic applications.

Одним з перспективних напрямків створення новітніх матеріалів є одержання гібридних органо-неорганічних нанокомпозитів, які демонструють не тільки покращені властивості органічної матриці, а й появу нових специфічних властивостей завдяки наявності неорганічного компонента. Гібридні органо-неорганічні матеріали можуть бути синтезовані золь-гель методом у результаті золь-гель процесу за участю органо-неорганічних прекурсорів. Насьогодні цей метод синтезу вважають доступним та екологічно безпечним.

The kinetic investigations of phase formation processes in the mixture which contains BaO, Al2O3, Fe2O3  were carried out. The degree of conversion and the activation energy were calculated, the dependence of the reaction rate and the rate constant on reaction temperature was determined.

Досліджено кінетичні особливості початкових стадій процесів кислотного гідролізу та конденсації в золь-гель системах тетраетоксисилан–етанол–вода методом газової хроматографії. Кінетичні параметри процесу, оцінені з використанням програми квантово-хімічних розрахунків, задовільно співпадають з визначеними експериментально..

В роботі вивчено кінетичні закономірності хімічного модифікування епоксидних смол аліфатичними та ароматичними двохосновними кислотами. Як епоксидні смоли використовували промислові діанові смоли марки ЕД-20 та ЕД-24. В якості двохосновних карбонових кислот були використані наступні: щавлева кислота, малонова кислота, бурштинова кислота, себацинова кислота, малеїнова кислота, терефталева кислота та ізофталева кислота. Розраховані ефективні константи швидкостей реакцій та енергії активації між епоксидною смолою та різними за природою кислотами.

На основі проведеного аналізу літератури показано значний вплив лужної складової скла на загальний луговміст цементних композитів. Встановлено, що при заміні 1 % цементу на скляний додаток спостерігається збільшення міцності цементних розчинів тільки на початкових стадіях твердіння. Встновлено, що дрібномелене скло є прискорювачем процесу твердіння цементних розчинів, при цьому важливу роль відіграє водоцементне відношення.