гудрон

Трубка з ковару як потенційний каталізатор для перетворення дьогтю, отриманого в результаті газифікації біомаси

Попередньо окиснена трубка з ковару використана як каталізатор риформінгу для перетворення нафталену. За умов сухого риформінгу можна досягти конверсії нафталену 24,7%. За додавання до  генераторного газу водяної пари в об’ємному співвідношенні 0,06 і 0,11 досягається конверсія нафталену 36,6 і 42,3%, відповідно. Підвищення температури риформінгу до 1173 К збільшує каталітичне видалення нафталену до 91,5%.

Одержання бітуму, модифікованого низькомолекулярними органічними сполуками із нафтових залишків. 4. Встановлення оптимальних умов процесу модифікування гудрону формальдегідом та властивості модифікованих продуктів

Досліджено вплив чинників на перебіг процесу хімічного модифікування гудрону формальдегідом з використанням як каталізатора сульфатної кислоти. Використовуючи експериментальні дані, розроблено адекватну експериментально-статистичну математичну (ЕСМ) модель та на її основі встановлено оптимальні значення чинників процесу хімічного модифікування гудрону формальдегідом з використанням як каталізатора сульфатної кислоти, які забезпечують оптимальні значення пенетрації та температури розм’якшеності модифікованих залишків.

Приготування брикетів на основі некондиційного вугілля казахстанських родовищ

Розроблена технологія брикетування некондиційного вугілля казахстанських родовищ для отримання високоякісного брикетного палива. Вибрана модифікуюча добавка у вигляді нафтових залишків, яка дає можливість отримати зв‘язуюче для брикетування бурого вугілля. Матеріалом для приготування брикетів є вугільний дрібняк, одержаний з сухого вугілля, що погано спікається, і яке не може використовуватись для безпосереднього спалювання в печі. Визначено оптимальні параметри для отримання високоякісних паливних брикетів.

Одержання бітуму, модифікованого низькомолекулярними органічними сполуками із нафтових залишків. 3. модифікування гудрону формальдегідом

Вивчена хімічна модифікація гудрону формальдегіду у вигляді 37% водного розчину в присутності каталізаторів. Як каталізатори використані хлорна та сульфатна кислоти, гідроксид натрію та «кислі» гудрони. Досліджено вплив природи та кількості каталізатора, температури та тривалості процесу й співвідношення компонентів суміші на температуру розм’якшення, пенетрацію, температуру крихкості та зчеплення з поверхнею щебню. Структура модифікованого гудрону підтверджена ІЧ-спектроскопічними дослідженнями. Встановлено структурно-груповий склад модифікованих гудронів.

Petroleum resins for bitumens modification

The process of tar and industrial petroleum resin “Piroplast-2” joint oxidation has been investigated. The experimental results of the main regularities researches of the obtaining process of petroleum resins with carboxyl groups based on the pyrocondensate C9 fraction of hydrocarbon feedstock pyrolysis have been shown. It has been established that synthesized petroleum resins may be used for the modification of petroleum bitumens.

Production of Bitumen Modified by Petroleum Resins on the Basis of Tars of Ukrainian Oils

Experimental results concerning main regularities of paraffin tar and petroleum resins joint oxidation are presented. It has been shown that petroleum resin in the amount of 5 mas % as raw material component allows to intensify oxidation and improve operational characteristics of obtained bitumen.

Bitumen Production via Tar Oxidation in the Presence of Petroleum Resin with Fluorine-Containing Groups

The tar oxidation process has been studied at 523 K, air flow rate of 2.0; 2.5 and 5.0 h-1 and process time of 6, 9 and 12 h in the presence of 2.5; 5.0 and 7.5 mas % (to calculate for the raw material)of petroleum resin with fluorine atoms. The tar is the residue of black oil vacuum distillation obtained from the oils of Western-Ukrainian fields. The effect of process conditions on the characteristics of obtained bitumen has been determined. The structural-group composition of blown bitumen has been examined.

Використання залишку переробки газового конденсату для одержання окиснених бітумів

Вивчено процес окиснення залишку від переробки парафінистого газового конденсату з метою одержання дорожніх бітумів. Наведено результати досліджень сумісного окиснення цього залишку з екстрактом селективного очищення олив і гудронами малопарафінистих нафт. Встановлено, що бітуми, одержані з використанням як сировини залишку від переробки парафінистого газового конденсату не відповідають вимогам, що ставляться до дорожніх нафтових бітумів. Рекомендовано використовувати ці залишки для одержання будівельних або покрівельних бітумів.