хітозан

Досліджено плівки хітозану, отримані з розчинів в оцтовій кислоті, і які містять антибіотики – цефазолін і цефатоксим. Показана принципова можливість регулювання їх транспортних властивостей стосовно виходу лікарських препаратів. Встановлено, що регулювання здійснюється термічним модифікуванням плівок, а саме прогріванням сформованих плівок за температури близькій до 393 K і їх обробленням поверхнево-активною речовиною – додецилсульфатом натрію.

Досліджено кінетику контрольованого вивільнення лікарських речовин з хітозанових плівок. Встановлено взаємозв‘язок між значеннями коефіцієнту дифузії, показником, що характеризує режим дифузії, та часткою лікарської речовини, зв‘язаної з полімерною матрицею. Показано, що зі збільшенням кількості лікарської речовини швидкість їх вивільнення зменшується.

Проаналізовані деякі способи оцінки значення характеристичної в'язкості хітозану. Показано, що метод Іржака і Баранова для оцінки поточного значення характеристичної в'язкості дає можливість адекватно оцінювати конформаційний стан клубка макромолекул і його ступінь набухання.

Для поліпшення якості і зниження вартості виробництва біодизельного палива проведено його очищення з використанням глутаральдегід-зшитих хітозанових мембран. Біодизель одержано перестерифікацією калофілевої олії з використанням кислотного каталізатора. Показано, що кількість гліцерину в біодизельному паливі перед процесом очищення становить 0,3014 ± 0,05 %. Після проведення очищення протягом 1 год. вміст гліцерину в біодизелі зменшується до 0,1429 ± 0,09 %.