інформаційна безпека

Свобода інформації є фундаментальним правом, що забезпечує прозорість і підзвітність у демократичному суспільстві. Однак у воєнний час уряди часто запроваджують юридичні обмеження на доступ до публічної інформації з метою захисту національної безпеки та підтримання громадського порядку. У цій статті розглядається баланс між свободою інформації та державною безпекою в Україні в умовах воєнного стану. Аналізується правова база, що регулює доступ до публічної інформації, та обмеження, запроваджені під час війни.

У статті досліджується проблема організації правового забезпечення безпеки в інформаційній сфері. Виходячи з положень ст. 17 Конституції України та Стратегії інформаційної безпеки, однією з найважливіших функцій Української держави на сучасному етапі є забезпечення інформаційної безпеки. Особливої актуальності та важливості проблема правового забезпечення інформаційної безпеки в Україні набуває сьогодні під час повномасштабного вторгнення російського агресора, коли його підступні агресивні дії реалізуються на усіх фронтах, у т. ч. в інформаційному просторі.

Анотація. Метою статті є аналіз механізмів забезпечення інформаційної безпеки України, зокрема
нормативно-правові, технічні, організаційні, превентивні, контрольні та санкційні аспекти. Особлива
увага надається виявленню сильних і слабких сторін функціонування цих механізмів у контексті
сучасних інформаційних викликів.
У статті визначено основні елементи механізмів забезпечення інформаційної безпеки, їхні функції
та взаємозв’язки. Нормативно-правовий механізм забезпечує правову базу функціонування системи,

Досліджено інтеграцію інформаційної безпеки у процеси гнучкої розробки програмного забезпечення (Agile) з акцентом на адаптацію методів DevSecOps. Метою було підвищення ефективності впровадження практик безпеки шляхом скорочення часу виявлення вразливостей, зменшення складності інтеграції безпеки в цикл розробки та підвищення рівня співпраці між командами. Аналіз показав, що автоматизація тесту- вання безпеки скорочує час виявлення вразливостей на 40%, а створення крос- функціональних команд підвищує рівень співпраці на 30%.

Досліджено сучасні засоби та підходи до проведення OSINT-аналізу відкритих джерел інформації. Ключова роль OSINT, разом з іншими методами розвідки, такими як HUMINT, IMINT, SIGINT, MASINT та GEOINT, полягає у створенні цілісного інформаційного поля, що поєднує відкриті, технічні, людські та геопросторові джерела. Постійний розвиток методологій та вдосконалення інструментів автоматизації дає змогу підвищити ефективність і точність аналізу отриманої інформації, що робить OSINT одним із найважливіших елементів сучасної розвідки.

У статті розглянуто проблему забезпечення достовірності та безпеки персональних даних, що обробляються у державних реєстрах, шляхом використання блокчейн- технологій. Зростання вимог до прозорості та стійкості державних систем управління даними висуває нові виклики щодо захисту інформації від несанкціонованих змін, втручань та підробок. Запропоновано метод, що базується на впровадженні децентралізованої блокчейн-архітектури для забезпечення цілісності даних, їх відстежуваності та прозорості у процесі обробки й зберігання.

Зростаюча складність кіберзагроз вимагає розробки ефективних методів виявлення та класифікації атак у мережевому трафіку. У даному дослідженні проаналізовано ефективність трьох популярних алгоритмів машинного навчання: Random Forest, який використовується для виявлення аномалій, Support Vector Machines (SVM), що виконує класифікацію кіберзагроз, та автоенкодерів, які застосовуються для попередньої обробки даних та глибокого аналізу трафіку.

У статті розглянуто питання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду окремих країн.

Зокрема, досліджено досвід Литовської Республіки, Латвійської Республіки, Естонської Республіки, Грузії, Республіки Вірменія, Республіки Польща, Швейцарії, Федеративної Республіки Німеччина та Французької Республіки з питань законодавчого регулювання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки.

The article discusses key information security principles, focusing on confidentiality, integrity, availability, traceability, and the DIE model (Distributed, Immutable, Ephemeral). Confidentiality emphasizes the importance of secrecy and controlling access to prevent sensitive information from misappropriation. Integrity ensures that data remains accurate and trustworthy, with measures to prevent unauthorized modifications.