кристалічна структура

Експериментальне дослідження системи Y-Cu-Ge за 870 K

Діаграма фазових рівноваг потрійної системи Y-Cu-Ge побудована за 870 К методами рентгенівської дифракції, металографічного аналізу і енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії в повному концентраційному інтервалі.

Фазові взаємодії у системі Tl5Te3-Tl9SbTe6-Tl9TbTe6

За допомогою ДТА і РСА аналізів та вимірювання мікротвердості експериментально вивчені фазові взаємодії в системі Tl5Te3-Tl9SbTe6-Tl9TbTe6. Побудовані ізоплетний та ізотермічний переріз за 760 К, а також проекції ліквідусу і солідусу поверхонь. Встановлено, що система характеризується необмеженою розчинністю компонентів в твердому стані.

Особливості кристалічних структур гетеро катіонних октаціанідометалатів молібдену та вольфраму

Зроблено огляд кристалічних структур октаціанідомолібдатів(IV) та октаціанідовольфраматів(IV) складу {[K(H2O)][Ln(H2O)4][M(CN)8]•2nH2O}n (M4+ = Mo, Ln3+ = Y, La, Sm, Gd, Yb; M4+ = W, Ln3 = Tb, Dy, Ho, Er, Lu ). Ці сполуки мають 3D-структуру і утворюють нескінченні ланцюги LnN≡CMC≡N, які поширюються в трьох вимірах, на відміну від СеН3О[W(CN)8]6H2O, що має 2D-структуру. Встановлено, що в залежності від природи рідкісноземельних елементів форма координаційних поліедрів [М(CN)8]4- (M = Mo, W) є різною (додекаедр, тетрагональна антипризма, двошапкова тригональна призма).

Кристалічна структура тернарної сполуки erre0,25ge2

Зразок вихідного складу Er30,8Re7,7Ge61,5 синтезовано методом електродугової плавки та досліджено рентгенівським дифракційним методом порошку. Знайдено новий тернарний германід ErRe0,25Ge2, кристалічна структура якого належить до типу CeNiSi2 (символ Пірсона oS16, просторова група Cmcm, a = 4,0997(4), b = 15,7348(18), c = 3,9921(5) Å, RB = 0,0355, уточнений склад ErRe0,23(2)Ge2, литий сплав; a = 4,1117(3), b = 15,6846(15), c = 4,0184(3) Å, RB = 0,0420, уточнений склад ErRe0,28(2)Ge2, зразок, відпалений при 800°С).

Вплив швидкості охолодження в процесі кристалізації на топлення поліпропіленів різної хімічної будови

За допомогою диференційної скануючої калориметрії (ДСК) та оптичної мікроскопії досліджено топлення поліпропіленів різної хімічної будови (ізотактичний гомополіпропілен, блок- і статистичні кополімери на основі пропілену і поліпропілену, прищепленого малеїновим ангідридом). Встановлено, що топлення і кристалічна структура поліпропілену та його кополімерів залежать від швидкості кристалізації, хімічної природи комономерних одиниць та регулярності їх розташування в основному ланцюгу поліпропілену.