Постановка проблеми та мета роботи. Технологія механічного оброблення важкооброблюваних матеріалів, до яких, безумовно, належать високолеговані сталі та сплави на основі хрому та нікелю, має низку переваг порівняноо з традиційними абразивними методами оброблення.
В статті представлено аналіз наукових досліджень в області технологічного забезпечення заданих значень границі витривалості матеріалу деталей. Встановлена безпосередня кореляція між режимами механічної обробки, якістю поверхневого шару і границею витривалості. Показана актуальність створення науково обґрунтованої методики призначення оптимальних режимів механічної обробки з метою забезпечення необхідних значень границі витривалості матеріалу деталей. Створено нову математичну модель границі витривалості, що залежить від режимів обробки та характеристик оброблюваного матеріалу.