методика

This paper presents a comprehensive analysis of methodological approaches to the organization of environmental research in the context of landscape ecology with an emphasis on radioecological monitoring of areas contaminated with radionuclides. The study is based on a systematic approach that takes into account the spatial differentiation of radioactive contamination in relation to the geo-ecological characteristics of the area and the structure of landscapes.

Розглянуто стан і значення юридичних конструкцій у праві і правознавстві, а
також перегляд їх ролі у контексті методу правознавства і предмета юридичної науки як
власного змісту права.

Детально проаналізовано проблему поведінки особистості в соціально-правовому
дискурсі, охарактеризовано ціннісні орієнтації діяльності людини як філософсько-правову
категорію. Досліджено поведінку як комплекс дій і вчинків, вияви та форма діяльності,
яка насамперед є категорією соціальної філософії і охоплює мету, засіб, результат і форму
самого процесу діяльності. Сформульовано концептуальні положення та висновки щодо
феномена діяльності особистості як підґрунтя сучасної правової антропології.

Розглянуто питання методології дослідження феномену конституційної реформи.
Проаналізовано можливості використання діалектичного, аксіологічного і діяльнісного
підходів у дослідженні конституційної реформи. Акцентовано на важливості викорис-
тання історичного (історико-правового) методу та цінності системного, структурно-
функціонального, юридико-догматичного, порівняльно-правового методів пізнання
конституційної реформи. Доведено раціональність використання комплексного підходу
до вивчення феномену конституційної реформи.

Розглянуто інститут індивідуальної конституційної скарги та пропонує його
застосування в Україні на підставі досвіду країн де він існує. Проаналізовано проблеми,
пов’язані з реалізацією індивідуальної скарги та запропоновано способи їх вирішення.
Звернуто увагу на необхідність законодавчих доповнень, змін як в організаційній
структурі, так і в методах процесуальної діяльності Конституційного Суду України для
впровадження цього інституту.

У статті досліджено процес формування метаантропологічної методології права.
Розглянуто антропологічний зміст методології, вплив зовнішнього середовища, індиві-
дуальні зусилля у формуванні правової методології права.

З’ясовано суть співвідношення методу і методологічного підходу у дослідженні,
розглянуто різноманітний арсенал дослідницьких інструментів, зокрема автор звертає
увагу на множинність теоретичних утворень у межах загальної теорії права, а також на
необхідність єдиної теоретико-методологічної основи таких досліджень, на важливість
синтезу наукових напрямків у цілісній теоретичній системі.

У статті розглянуто актуальні питання проблеми методологічної демаркації права,
охарактеризовано основні наукові підходи щодо визначення дефініції права. Зроблено
спробу концептуального вирішення традиційно дискурсивних для світової, головним
чином західної, юридичної науки методологічних проблем. Доведено, що з позицій
методології пізнання весь аналіз було зведено на рівень гносеологічних процедур, які не
виводять до розуміння змісту права, за яким, передусім, проглядається проблема
розуміння та інтерпретації самої ідеї права.

Розглянуто стан методології правової науки з обговорюваною у філософській, наукознавчій літературі проблемою кризи наукової свідомості, науки як провідного способу пізнання світу.

Проаналізовано актуальну проблему національно-патріотичного виховання
студентської молоді. Серед гострих проблем, що постали перед вищими навчальними
закладами України, вона особливо важлива, оскільки пов’язана з підготовкою
спеціалістів, які у ХХІ ст. візьмуть на себе всю відповідальність за будівництво держави,
її соціально-політичний, економічний розвиток, забезпечення стабільного право-
порядку, обороноздатності. Формування національно-патріотичного виховання майбут-