The silver nanostructures obtaining was investigated by electrochemical deposition from aqueous solutions (1–10) mM AgNO3 + 50 mМ NaPA) onto graphite substrate. The influence of the concentration of silver ions and cathode potential values in the range E = -0,2 – -1,0 V on surface filling degree and geometry of silver particles was (had been) studied.
The electrochemical co-deposition of palladium and gold on the glassy carbon surface from solutions of their salts in dimethylsulfoxide (DMSO) is studied. It is shown that the precipitate in the form of discrete sphere-like particles of 30...140nm, which are uniformly distributed on the substrate, is formed at concentrations of 0.004M PdCl2 + (0.002...0.004)M HAuCl4 + 0.05M Bu4NClO4, E = -0.3...-1.5V, at pulse electrolysis.
Досліджено еволюцію набухання гелевої сильнокислотної смоли та органо-неорганічних композитів на її основі. Знайдено, що неагреговані наночастинки гідрофосфату цирконію, інкорпоровані до полімеру, забезпечують незмінність розміру його пор, які містять функціональні групи (до 20 нм), а агрегати наночастинок здавлюють ці пори (до 3 нм). Зважаючи на це, нанокомпозит демонструє більш високу здатність до проскоку при вилученні йонів Ni2+ з води, ніж зразок, модифікований тільки агрегатами.