плівка

СТРУКТУРУВАННЯ ЕПОКСИОЛІГОЕСТЕРНИХ КОМПОЗИЦІЙ У ПРИСУТНОСТІ ПЕРОКСИДОВАНОЇ ЕПОКСИДНОЇ СМОЛИ

Щоб  покращити властивості епоксидних смол  їх модифікують різними сполуками, зокрема олігоестерами. Композиції на основі епоксидної смоли ЕД-20 і ненасичених олігоестерів структуруються в присутності поліетиленполіаміну (ПЕПА). Олігоестер виконує роль пластифікатора, що хімічно не зв’язаний з молекулами просторово-зшитої структури. Це приводить до того, що в процесі експлуатації плівок на основі епоксиолігоестерних композицій спостерігається погіршення їх фізико-механічних і хімічних властивостей.

ФОРМУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПЛІВКОВИХ ГІДРОГЕЛЕВИХ МЕМБРАН ІЗ ПОЛІАМІДНИМ ШАРОМ

Полімерні гідрогелі, які близькі до біологічних клітин за фізичним станом, зарекомендували себе ефективними для використання у медицині і фармації. При загальній перспективності їх використання характерною є їхня невисока механічна міцність, що утруднює широке використання гідрогелевих виробів у практиці. Останнім часом зріс інтерес до полімерних гідрогелевих матеріалів, які поруч з гідрофільними і дифузійно-транспортними властивостями володіють високою механічною міцністю в гідратованому стані.

Вплив pH середовища на властивості гідрохімічно синтезованих плівок гідрарґерум сульфіду (HgS)

Тонкі плівки гідрарґерум сульфіду (HgS) синтезовано на скляних підкладках з водного розчину, що містив сіль гідрарґеруму, тіокарбамід та тринатрій цитрат. Встановлено, що отримані покриття є однофазними та містять гідрарґерум сульфід у структурі кіновару. Визначено параметри її елементарної комірки (a = 0,41523(4) нм, c = 0,94813(12) нм). Досліджено вплив pH середовища на товщину, оптичні

Синтез і властивості плівок цинк сульфіду (ZnS), отриманих з використанням комплексоутворювача натрій гідроксиду

Методом хімічного осадження з ванн (ХОВ) синтезовано тонкі плівки ZnS на скляних підкладках. Як комплексоутворювач використано натрій гідроксид. Досліджено структуру, морфологію поверхні, оптичні, електричні властивості отриманих плівок. За допомогою методу інверсійної вольтамперометрії встановлено вплив концентрації натрій гідроксиду на масу цинку в плівках ZnS. Отримані результати мають добру сходимість з результатами профілометричних вимірювань. Показано характер упаковки і зміну розмірів зерен на поверхні плівок ZnS при різних кількостях комплексоутворювача.

Експлуатаційні властивості плівок на основі полівінілового спирту та модифікованого монтморилоніту

Розроблено новий спосіб одержання високоякісних плівок на основі полівінілового
спирту та модифікованого монтморилоніту. Досліджено механічну міцність, водо-
поглинання та бензотривкість плівок на основі різних марок полівінілового спирту
залежно від вмісту модифікатора та режимів одержання. Встановлено, що введення
монтморилоніт-полівінілпіролідонової суміші до полівінілового спирту суттєво впливає
на експлуатаційні властивості плівок на його основі, зокрема дещо знижується

Гідрохімічний синтез тонких плівок цинку селеніду (znse) в присутності натрію гідроксиду та їхні властивості

Тонкі плівки цинку селеніду (ZnSe) синтезовано з водного розчину натрію
гідроксиду на скляних підкладках. Методом інверсійної вольтамперометрії встановлено
вплив концентрації вихідної цинк-вмісної солі, комплексуючого реагенту натрію
гідроксиду, іонів Селену та гідразину гідрату на масу Цинку в плівках ZnSe за різної
тривалості і температури осадження. На основі отриманих даних оптимізовано умови
синтезу тонких плівок цинку селеніду. Досліджено структуру, оптичні властивості,

Порівняльні динамічні характеристики ультратонких волокон, отриманих електроформуванням і плівок на основі полі(3-гідроксибутирату)

З метою дослідження динаміки полімерних сегментів методом зондової спектроскопії ЕПР проведено порівняльний аналіз плівок та ультратонких волокон полі(3-гідроксибутирату) (ПГБ). Волокна отримані методом електроформування і додатково досліджені методом ДСК. Показано, що у міжкристалічних областях існують дві популяції молекулярного зонду ТЕМПО, які відрізняються часом кореляції і розташовані у більш або менш щільних областях ПГБ, що узгоджується з бімодальною моделлю аморфного стану в частково кристалічних полімерах.