сульфатвідновлювальні бактерії

Синтезовано ряд нових бромідів 2,3-дигідроімідазо[1,2-а]піридинію, які проявляють антибактеріальні властивості щодо сульфатвідновлювальних бактерій родів Desulfomicrobium та Desulfovibrio та пригнічують їх функціонування за умов мікробної корозії сталі у складі бінарної культури. Сполукам притаманні антибіоплівкові та протикорозивні властивості в середовищі з сульфатвідновлювальними бактеріями, ступінь захисту сталі від біокорозії становить до 70,6 %.

Показано, що харчові добавки E451 та E459 інгібують корозію сталі в нейтральному водно-сольовому середовищі, а добавки E316, E631, E621, E631+ E551 та Herbs and spices пришвидшують її в 1,75 рази. За умов мікробної корозії, ініційованої сульфатвідновлювальними бактеріями, інгібуючу дію (до 80.9 %) виявлено лише для добавки E459. Інші досліджені добавки пришвидшують мікробну корозію у 2,27 рази. Присутність харчових добавок в корозивному середовищі впливає на чисельність сульфатвідновлювальних бактерій у біоплівці на поверхні сталі.

На основі несиметричних тіосечовин синтезовані нові похідні N-(R`-феніл)-3-(4-метил-1-піперазиніл)-1,3-тіазол-2(3H)-іміну за реакцією Ганча. Структуру цільових компонентів підтверджено елементим аналізом та ЯМР спектроскопією. Досліджено антимікробну активність похідних 1,3-тіазоліну з N-метилпіперазиновим фрагментом щодо сульфатвідновлювальних бактерій штаму Desulfovibrio sp. М 4.1. Встановлено, що сполуки з галогензаміщеним та незаміщеним фенільним фрагментом в 4-му положенні тіазолінового циклу виявляють виразну протимікробну активність.

На металевих конструкціях очисних споруд (м. Чернігів, Україна) формується біоплівка, яка є корозійно небезпечною за чисельністю сульфатвідновлювальних бактерій (107 кл/см2). Показано, що хлориди піридинію за концентрації 0,5 г/л внаслідок впливу на сульфатредукуючу активність мікроорганізмів забезпечують до 98,7 % захисту сталі Ст3пс при корозії ініційованої культурою бактерій виділеною з біоплівки.