Проаналізовано принципи спрощення/ускладнення виознак1 (дефініцій). Викладено структуру виознак без родових понять, які є доступними для дітей дошкільного віку. Обґрунтовано принципи укладання тлумачного словника для дітей із різним ступенем пізнавального розвитку.
Скласифіковано способи побудови дефініцій відповідно до вмісту в них інформації про відношення дефінійованого поняття до обсягів суміжних понять. Оцінено дефініції за їхньою інформативністю та кількістю слів у них. Проаналізовано доцільність використання різних дефініцій для різних цілей. Обґрунтовано доцільність використання особливостей різних дефініцій у плануванні словникарської роботи.
Виконано пошук шляхів уникнення колових дефініцій у тлумачних словниках. Запропоновано такий розв’язок цієї проблеми. Для частини слів, які є назвами простих ознак, сформувати дефініціями наочно‑образне чи предметно-дієве значення. За допомогою цих слів треба сформувати дефініціями таке ж значення складних ознак. За допомогою назв простих і складних ознак треба сформувати дефініціями абстрактне значення назв об’єктів.
У статті розглянуто терміни неврології як окремої галузі медицини. З’ясовано деякі особливості їх системної організації.