Кафедрі теоретичної та загальної електротехніки Національного університету “Львівська політехніка” виповнюється 125 років.
Історична довідка. Кафедра теоретичної та загальної електротехніки належить до найстаріших кафедр Львівської політехніки. Заснована 27 жовтня 1890 р. Викладання електротехніки розпочалося в 1889–1890 рр. на механічному факультеті. Лекції вів приватдоцент Франциск Добжинський, який поділив свій матеріал на так званий загальний і спеціальний курси електротехніки. У наступному навчальному році засновано окрему кафедру електротехніки. Першим керівником кафедри став Роман Дзеслевський (1891), вихованець Львівської політехніки. Він організував тогочасну зразкову електротехнічну лабораторію, запровадив, поряд із загальною електротехнікою, спеціальну, яка охоплювала електричні машини, трансформатори, електричне освітлення, електричні вимірювання з практичними заняттями. У 1901/02 навч. році його було обрано ректором Політехнічної школи.
У 1920–1921 рр. на механічному факультеті завдячуючи проф. Р. Дзеслевському створюється електротехнічне відділення. Одночасно виокремлюється кафедра електричних вимірювань і кафедра електричного освітлення. Р. Дзєслєвський зберігає за собою лекції та практичні заняття з загальної електротехніки до 1924 р. (до смерті).
Затим цей предмет протягом року читав проф. Ідашевський, а з 1925 р. кафедру загальної електротехніки на механічному факультеті очолив Станіслав Фризе (1885–1964), польсько-італійського походження, – випускник Львівської політехніки 1919 р. Під час І Світової війни служив у морській авіації. У 1922 р. захистив першу в Польщі дисертацію з електротехніки. У 1945 р. був репресований, у 1946 р. виїхав до Ґлівиц у Польщу. Наукові праці присвячені колам змінного струму: символічному методу, потужності в колах з перетворювачами, коловим діаґрамам, методу накладання з використанням станів короткого замикання й холостого ходу, стрілкуванню струмів і напруг тощо. У 1926-34 рр. написав об'ємний підручник "Загальна електротехніка".
У 1946 р. кафедру електротехніки очолив д.т.н., проф. Олександр Харкевич. Він створив науково-дослідну лабораторію електроакустики. Керував аспірантурою. Першим під його керівництвом захистив дисертацію Микола Максимович – майбутній завідувач кафедри й майбутній ректор Львівської політехніки, а затим ректор Львівського державного унів. ім. Ів. Франка.
У 1948 р. кафедру теоретичної та загальної електротехніки очолив к.т.н., доц. Георгій Пухов. Під його керівництвом відбувалося інтенсивне становлення кафедри. Устатковано лабораторії на рівні останніх досягнень тогочасної техніки.
Період 1950-1964 рр. пов'язаний з іменем завідувача кафедри, д.т.н., проф. Миколи Максимовича, який пройшов школу проф. С. Фризе, захистивши диплом інженера-електрика з відзнакою. Викладав курс теоретичної електротехніки, вів факультативні заняття з аналізу електричних кіл, а також семінар з нелінійних кіл. Науковий керівник спеціальної науково-дослідної лабораторії, що працювала над створенням навчальних машин. Опублікував понад 300 наук. праць. Після призначення його (1953 р.) ректором Політехніки суміщав наукову роботу з відповідальною адміністративною роботою і громадською діяльністю. Збагатив науковий доробок кафедри: запропонував метод аналізу електричних кіл з найменшим числом змінних, йменованих "визначальними", узагальнив теорію електричних кіл з багатополюсниками, розробив топологічні методи аналізу таких кіл. Це був час інтенсивного розвитку кафедри. Колектив поповнили нові викладачі.
За завідування кафедрою ТЗЕ к.т.н., доц. Серафимом Кирпатовським (1964–1975 рр.), який пройшов тяжкими дорогами війни, колектив зберігав традиційні напрями діяльности в навчальній і науково-методичній роботі.
За завідування кафедрою к.т.н., доц. Олександра Шегедина (1975–1986 рр.) здійснено докорінну реконструкцію лабораторій кафедри на новій універсальній енергоощадній стендовій базі.
У 1945–1986 рр. на кафедрі викладав д.т.н, проф. Богдан Блажкевич (1912–1986) – випускник Львівської політехніки 1939 р., спочатку на кафедрі електричних станцій та мереж, а потім теоретичної та загальної електротехніки. Яскравий представник Львівської електротехнічної наукової школи. Він удосконалив тополоґічні методи аналізу лінійних електричних кіл. Запропонував нові комп'ютерні методи аналізу електричних кіл. Заслужений діяч науки України.
У 1986–1996 рр. завідував кафедрою д.т.н., проф. Володимир Перхач. У 1991 р. за підручник "Математичні задачі електроенергетики" йому було присуджено звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.
На кафедрі протягом її існування були отримані значні наукові досягнення, викладені в роботах С. Фризе, Г. Пухова, М. Максимовича, Б. Блажкевича та ин.
Восени 1996 р. кафедру очолив д.т.н., проф. Петро Стахів, наукові уподобання якого стосуються макромоделювання компонент електричних кіл та діакоптики. Важливу організаційну роботу проф. П. Стахів проводить не тільки на кафедрі, але як і член Науково-методичної ради Міністерства освіти та науки з електротехніки.
Сьогодення. Наукові дослідження кафедри ведуться в рамках наукової школи "Математичне моделювання динамічних процесів складних електричних кіл та електротехнічних систем".
Функціонування на кафедрі Спеціалізованої вченої ради по захисту докт. і канд. дисертацій з електротехнічних дисциплін, яку з 1995 р. очолює проф. П. Стахів, пришвидшило вишкіл наукових кадрів вищої кваліфікації. За сей час захистили докторські дисертації викладачі Роман Пеленський, Василь Маляр, Василь Гудим, Сергій Рендзіняк, які внесли водночас вагомий вклад у загальний науковий доробок кафедри.
Науковою школою підготовано 4 доктори та 36 кандитатів наук. Розвивається міжнародне співробітництво кафедри. Так у рамках проекту Європейського Союзу "PHA-RE/TACIS" виконано госпдоговірну тему "Розроблення програмної оболонки для навчально-методичного центру екологічно чистої енерґетики за програмою "Clean Energy". Укладено угоди про співробітництво з Варшавською, Вроцлавською та Зельоноґурською політехніками Польщі та Університетом прикладних наук Гессен-Фрідберґа Німеччини. Було проведено спільні ук-раїнсько-польські школи-семінари "Актуальні проблеми теоретичної електротехніки: наука і дидактика" в 1999 та 2001 рр., а також Міжнародні конференції "Обчислювальні проблеми в електротехніці" під егідою ІЕЕЕ. На базі кафедри проведено Міжнародні науково-технічні конференції "Математичне моделювання в електротехніці, електроніці та електроенергетиці". Проф. В. Чабан очолює українську вітку Міжнародної асоціації сприяння математичному моделюванню AMSE (Аssotiation for Advansement of Modeling and Simulation Technique in Enterprises) з осідком у Франції. Українська вітка AMSE-UA у співдружності з польськими вченими провела 21 Міжнародну наукову школи-семінари.
Про міжнародну наукову співпрацю свідчить і те, що чотири працівники кафедри – члени Міжнародного інституту інженерів-електриків (IEEE).
Університет започаткував видання міжнародного журналу "Computational Problems of Electrical Engineering" (Обчислювальні проблеми теоретичної електротехніки), який має сприяти розвитку теоретичної електротехніки з урахуванням сучасного розвитку комп'ютерних засобів. Гол. редактор – ректор проф. Ю. Бобало, заст. гол. редактора та виконавчий секретар – представники нашої кафедри – проф. П. Стахів і доц. О. Гоголюк.
У 2011–2015 рр. колектив кафедри працював над науково-дослідною держбюджетною темою: "Дискретні макромоделі та їхнє застосування до прогнозування характеристик електроенергетичних систем", а також над безоплатними темами: "Математичне моделювання усталених станів та перехідних процесів електротехнічних систем для прогнозування їхньої динаміки з використанням оптимізації, макромоделювання та паралельних обчислень", "Математичне моделювання електромагнетних процесів у системах із зосередженими та розподіленими параметрами".
У 2011–2015 рр. викладачі кафедри опубліковали 108 наук. праць, з яких 31 у науковометричних виданнях, зробили 61 доповідь на міжнародних наукових конференціях (в Україні 35, за кордоном 26).
Професорсько-викладацький склад кафедри:
1. Маляр Василь (1940) – д.т.н., проф., заст. зав. кафедри, математичне моделювання в електротехніці й електромеханіці, 130 наук праць, з них 5 книг (дидактичн.), на каф. з 1980 р., хобі – класична музика, театр;
2. Рендзіняк Сергій (1957) – д.т.н., проф., паралельні обчислення, діакоптика, 100 наук праць, з них 3 книги (дидакт.), на каф. з 1997 р., хобі – музика, велоспорт, фотоґрафія;
3. Стахів Петро (1948) – д.т.н., проф., зав. кафедри, математичне моделювання в електротехніці, 300 наук праць, з них 24 книги (4 наук, 20 дидакт.), на каф. з 1996 р., хобі – грибництво;
4. Чабан Василь (1940) – д.т.н., проф., акад., член Національної Спілки письменників України, математичне моделювання фізичних процесів, 500 наук. праць, з них 39 книг (10 наук., 11 дидакт., 8 гуман., 10 художн.), на каф. з 1965 р., хобі – велосипед, гірські лижі, полювання, класична музика, живопис, журналістика;
5. Васильчишин Іванна (1982) – к.т.н., ст. викл., математичне моделювання ко-мпонентів електромеханічних систем, 21 наук. праць, на каф. з 2013 р., хобі – спортивне плавання, інструментальна музика..
6. Гамола Орест (1957) – к.т.н., доц., 60 наук. праць, з них 4 книги (дидакт.), на каф. з 1991 р., гобі – хоровий спів, подорожі;
7. Гоголюк Оксана (1977) – к.т.н., доц., математичне моделювання енергосистем, 60 наук праць, з них 7 книг (1 наук., 6 дидакт.), на каф. з 2004 р., хобі – художня література;
8. Горячко Всеволод (1959) – к.т.н., доц., матема-тичне моделювання електротехнічних пристроїв, 41 наук. праць, з них 2 книги (дидакт.), на каф. з 1990 р., хобі – рибалка, шахи, біологія, мандри істор. місцями, сад-город;
9. Коруд Василь (19 49) – к.т.н., доц., напівпровідникові пристрої, 100 наук. праць, з них 5 книг (дидакт.), на каф. з 1975 р., хобі – грибництво;
10. Мадай Володимир (1954) – к.т.н., доц., секретар каф., математичне моделювання електротехнічних пристроїв, 30 наук праць, з них 5 книг (дидакт.), на каф. з 1979 р., хобі – автомобілі;
11. Мусихіна Наталія (1952) – ст. викл., математичне моделювання енергосистем, 30 наук праць, з них 4 книги (дидакт.), на каф. з 1979 р., хобі – грибництво, шахи;
12. Рижий Тарас-Олег (1963) – ст. викл., математичне моделювання електротехнічних пристроїв, 20 наук праць, з них 1 книга (дидакт.), на каф. з 1991 р., хобі – рибалка, нумізматика.
Поважним новітнім надбанням і гордістю кафедри є комп'ютеризована лабораторія практикуму з електротехнічних дсциплін, у якій зреалізоване поєднання натурного та віртуального експериментів. Розроблена методика проведення лабораторних робіт з використанням імітаційного програмного забезпечення та сучасних засобів вимірювання фізичних величин на основі USB-осцилографа. Ряд етапів натурного експерименту можна замінити чи доповнити імітаційним моделюванням. Серед нових підходів слід відзначити впровадження комп'ютерних моделюючих систем, які дають змогу створювати віртуальні лабораторні роботи. Проґрамний інтерфейс забезпечує інтерактивну взаємодію студента з досліджуваними об'єктами. Віртуальні лабораторні роботи можна проводити як самостійно, без зв'язку з фізичним експериментом, або ж з використанням їх результатів для підготовки фізичного експерименту з реальними електричними схемами з можливістю оптимального підбору їх параметрів. Постановка фізичного експерименту є складовою стратегії підготовки майбутнього інженера чи наукового працівника, яка передбачає навчання ставити і проводити інженерні натурні експерименти. Без цього спеціаліст в галузі техніки і технологій не відбудеться. Як програмний пакет використано Multisim Electronics Workbench. Він уможливлює реалізувати електричні схеми практично будь-якої складности.
Кафедра – це не тільки викладачі, але й працьовиті руки допоміжного персоналу. Серед них не обійти Ліду Ладику, чия друкарська машинка майже пів століття (1960–2005) виконувала весь об'єм паперових справ, з яким тепер ледь справляється ціла комп'ютерна мережа втричі меншої кафедри. Ліда нині на заслуженому відпочинку. Рідну кафедру зі славним ювілеєм вітає власним щирим віршем:
Тобі, о Львове, дяку я складаю,
За все, що мала і що маю.
За неповторність тут прожитих років,
Відлуння на бруківці рідних кроків.
За неповторний аромат каштанів,
За тихий-тихий шум фонтанів.
За звук трамвая, що здалека долітає,
Що наша рідна пісня не стихає.
За львівський неповторний наш Майдан,
За найгарніших у світі роксолан.
За світлі голови, за працьовиті руки,
До творчости стремління, до науки,
За сивий замок і за звук орґана,
За тебе, Політехніко кохана.
За все це дяку я складаю,
Нічого у житті ріднішого не маю –
Ти ж не вставав ніколи на коліна.
Говорим Львів, а мислим – Україна.