Мантійна речовина експлозивного походження у осадових формаціях Карпатського регіону, зв'язок з проблемами нафтогазоносності та рудоносності

2013;
: pp. 72 - 74
https://doi.org/10.23939/jgd2013.02.072
Надіслано: Липень 30, 2013
1
Львівський національний університет імені Івана Франка
2
Львівський національний університет імені Івана Франка
3
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України
4
Карпатське відділення Інституту геофізики ім.С.І.Субботіна НАН України
5
Львівський національний університет імені Івана Франка

У крейдових та палеогенових відкладах Скибової зони Карпат та у відкладах воротищенської світи Передкарпатського прогину встановлена присутність часток мантійного походження: силікатно-металічних сферул, самородних металів, безкисневих та високопараметричних мінералів. За результатами попередніх досліджень аналогічні мінеральні асоціації виявлено у складі флюїдизатно-експлозивних утворень на теренах України та інших регіонів (Архангельська, Якутська алмазоносні провінції). Аналіз отриманих даних доводить, що на певних етапах розвитку регіону існували гео­динамічні режими, що сприяли проникненню трансмантійних флюїдизатів. Саме з цими процесами може бути пов’язане формування покладів вуглеводнів та інших корисних копалин.

  1. Лукин А.Е. О включениях природного соединения кальция и углерода в минеральных образованиях, связанных с внедрением суперглубинных флюидов // Доповiдi НАН України. – 2007. – № 1. – C. 122-30.
  2. Заяць Х.Б., Анікеєв С.Г. Ознаки можливого збагачення корисними копалинами надр феномену Коломийської палеодолини // Труды IV международной научно-практической конфе­ренции “Комплексное изучение природных и техногенных россыпей”. – К.: КО УкрГГРИ. – 2008. – С. 184-186.
  3. Суша Н.А., Сафронов А.Ф. Максимкина Л.В. и др. Нефтегазоносность в районах алмазодобычи // Материалы региональной научно-практической конференции “Актуальные проблемы геологической отрасли АК “АЛРОСА” и научно-методическое обеспечение их решений”, посвященной 35-летию ЯНИГП ЦНИГРИ АК “АЛРОСА”. – Воронеж. – 2003. – С. 691-694.
  4. Чайковский И.И., Коротченков О.В. Эксплозивные минеральные фазы алмазоносных вишеритов Западного Урала // Литосфера. – 2012. – № 2. С. 125-140.
  5. Яценко Г.М., Гурский Д.С., Сливко Е.М. и др. Алмазоносные формации и структуры юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы. Опыт минерагении алмаза. – К.: УкрГГРИ. – 2002. – 331 с.
  6. Яценко И.Г., Бекеша С.Н., Билык Н.Т., Варичев А.С. Эндогенные Ті-Мn-Fe силикатные сферулы в эксплозивных и вулканогенно-осадочных формациях // Материалы Российского совещания с международным участием. – Сыктывкар: ИГ Коми НЦ Уро РАН. – 2012. – 204 с.
  7. Donofrio Richard R. North American impact structures hold giant field potential // Oil & Gas journal. – Мay 11. – 1998. – P. 69-83.