Відомо, що між якісними характеристиками досліджуваного металу та його внутрішньою структурою існує однозначна відповідність. Це дало змогу оцінювати механічні властивості металу через аналіз його внутрішньої структури. Здебільшого за основний параметр металу під час аналізу його внутрішньої структури використовують розмір зерна, адже саме він істотно впливає на властивості металу. За такого підходу до досліджень цікавими з погляду матеріалознавства є дослідження кінетики росту зерна матеріалу за дії на нього деяких факторів зовнішнього впливу, наприклад температури. Для визначення розміру зерна використовують різні підходи. Серед них виділимо метод визначення величини зерна на підставі порівняння з еталонними шкалами, метод підрахунку зерен та метод підрахунку перетинів границь зерен. У роботі проаналізовано однин з найбільш вживаних методів обчислення усередненого діаметра зерен сталі на підставі металографічних зображень. Це метод перетинів меж зерен, який базується на вимогах нормативних документів. Встановлено, що обчислений згідно з цією методикою усереднений діаметр зерен металу в площині шліфа не відповідає дійсному усередненому діаметра зерна у тривимірному просторі. Проведено аналіз виникнення похибки, яка полягає у тому, що однакові перерізи у площині шліфа не завжди відповідають реальним зернам однакового розміру у тривимірному просторі. Для усунення цього недоліку запропоновано метод обчислення усередненого діаметра з використанням поправкового коефіцієнта, значення якого залежать від кількості зерен, що використовуються для обчислення усередненого діаметра. Загалом запропонований метод дає змогу підвищити точність обчислень усередненого діаметра.
[1] ASTM E 1382–97. (1997). Standart Test Methods for Determining Average Grain Size Using Semiautomatic and Automatic Image Analysis.
[2] Berezina, T. G. (1986). Structural method for determining the residual life of long-running steam pipelines. Heat power engineering, 3, 53–56.
[3] Bolshakov, V. I., Volchuk, V. M., & Dubrov, Yu. I. (2019). The main stages of fractal modeling in materials science. Metal science and heat treatment of metals, 2, 24–29.
[4] Danilenko, T. P. (2010). The introduction of stereology to the analysis of metal grain structures. Metal knowledge and metal processing, 3, 35–42.
[5] GOST 5639–82. (1983). Steel and alloys. Methods for identifying and determining grain size. Publishing House of Standards.
[6] Kosarevych, R. Ya., Student, O. Z., Svirska, L. M., Rusyn, B. P., & Nykyforchyn, H. M. (2013). Computer analysis of characteristic elements of fractographic images. Material Science, 48(4), 474–481.
[7] Logunov, A. V., Shmotin, Yu. N., & Danilov, D. V. (2014). Methodological principles of computer-aided design of heat-resistant nickel-based alloys. Ch. I. Metals technology, 5, 3–9.
[8] Myndyuk, V. D., Karpash, O. M., & Karpash, M. O. (2013). Character of the Relationship Between the Microstructure and Physicomechanical Properties of Steels of Long-Term Operation. Material Science, 49(4), 560–564.
[9] Saltykov, S. A. (1976). Stereometric metallography. Moscow: Metallurgy, 271 p.
[10] Zhuravel, I. M. (2019). Computer estimation of heterogeneity of structure of 12Kh1MF used steel. Physicochemical Mechanics of Materials, 55(2), 48–52.
[11] Zhuravel, I. M., Svirska, L. M., Student, O. Z., Vorobel, R. A., & Nykyforchyn, H. M. (2009). Automated determination of grain geometry in an exploited steam-pipeline steel. Materials Science, 45(3), 350–357