Висвітлено функціональні можливості та зручність використання системи налаштування інтегрованих плат. Також визначено, що всі вони надають базовий функціонал для роботи апаратними продуктами і лише деякі дозволяють використовувати розширені можливості, що часто можуть бути потрібними. Наведено способи комунікації з цією програмою. Досліджено, що із використанням інтерфейса користувача проєкт є більш зрозумілим, гнучким та зручним для використання. Описано, який саме вплив мають такі кроки, як вибір мови і середовища програмування, програмних засобів, розроблення функціонального забезпечення, а також створення алгоритмів роботи тощо. Проаналізо- вано стан сучасних системних інтегрованих плат та визначено основний набір компонентів, що потрібен планам для коректного функціонування. Розроблено блок-схеми алгоритмів для визначення основних можливостей системи налаштування інтегрованих плат. Після діагностики інтегрованої плати з використанням різних сучасних систем виявлено такі незручності: якщо особисто не слідкувати за отриманням даних і не аналізувати їх, потім потрібно буде витратити багато часу для перечитування інформації, бо немає можливості скористатися пошуком; при тривалому з’єднання вікно не очищується, тому використання пам’яті стрімко зростає, після чого помітні затримки в роботі застосунку; неможливість використання кількох з’єднань водночас, що необхідно, якщо на плату встановлено кілька операційних систем, які працюють незалежно одна від однієї.
Проаналізовано вибір середовища розробки сиестеми інтегрованих плат. Визначено актуальну проблему в середовищі використання, що потребує її вирішення з використанням системи для налаштування системних плат. Встановлено той факт, що область розроблення, діагностики та налаштування апаратних засобів стрімко розвивається і постійно потребує нововведень. Обґрунтовано, що всі програмні засоби, що розробляються, повинні поєднувати високу надійність, доступну ціну, невисокі апаратні затрати та точність наданих результатів. Визначено технічний засіб: периферійний інтерфейс для обміну інформацією. Вибір зроблено, враховуючи такі вимоги до нього: дуплексність, асинхронність, надійність, ціна, доступність реалізації. Вирішено використовувати інтерфейс UART.
- Pelezhko D. D. Object technologies C ++ 11 / D. D. Pelezhko, V. M. Teslyuk. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House, 2013, 360 p.
- Melnyk A. О. COMPUTER ARCHITECTURE / Anatoliy Oleksiyovych Melnyk. – Lutsk: Volyn Regional Printing House, 2008, 470 p.
- Bilas O. E. Quality of software and testing / Orest Bilas. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House, 2011,216 p.
- Kravets P. O. Object-oriented programming / Petro Kravets. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House,2012. 624 p.
- Petrik M. R. Software modeling: scientific and methodical manual / MR Petrik, O. Yu. Petryk Ternopil: Ivan Pulyuy TNTU Publishing House, 2015. 200 p.
- Robert J. Oberg “COM Technology Fundamentals and Programming = Understanding and Programming COM: A Practical Guide to Windows 2000 First Edition”. M .: Williams, 2000. 480 р.
- McGregor J., Sykes D. “Testing object-oriented software”. K: Diasoft, 2002. 432 р.
- Tamre L. Introduction to software testing. M.: Williams, 2003. 368 р.
- Douglas Kamer, Devid L. Stevens // TCP / IP Networks, Vol. 3. Development of client / server applications. M.: Williams, 2002. 592 р.