Розглянуто проблемні питання застосування примусу під час обов’язкового призначення судових експертиз у кримінальних провадженнях в контексті захисту прав людини. Судова експертиза є одним із засобів забезпечення діяльності правоохоронних органів та судів з метою отримання доказової інформації. Ці органи наділені певними владними повноваженнями з боку держави щодо можливості обмеження прав і свобод громадян у випадках, встановлених кримінальним процесуальним законом. Кінцевою метою правосуддя загалом є утвердження і забезпечення прав та свобод людини як реалізація головного обов’язку держави. Обмеження прав і свобод особи та примус – це, безумовно, зло, що суперечить інтересам людини, проте у певних випадках без таких обмежень і примусу обійтися не можна. Проблема співвідношення обов’язковості й примусу в кримінальному судочинстві найчіткіше проявляється у судовій експертизі особи. Питання обов’язковості проведення експертиз, об’єктами дослідження яких можуть бути живі люди, тісно пов’язано з отриманням згоди від особи на проведення експертизи. Процесуально доцільним і правомірним є проведення експертизи без згоди потерпілого або свідка в тому випадку, якщо обов’язковість такої експертизи встановлена законом, а висновки її впливають на правильність прийняття рішення у справі. Призначаючи експертизи, об’єктами дослідження яких є живі особи, першочергову увагу треба приділяти дотриманню розроблених і затверджених правових положень, що забезпечують обґрунтованість вторгнення у сферу особистих прав, свобод та інтересів громадян. Такі норми повинні застосовуватися лише у виключних випадках, в порядку та межах, що встановлені законом та зумовлені потребою виконання завдань кримінального судочинства.
1. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine] (2012). URL: http://www.rada/lny.com 2. Honcharenko V. H., Kurdiukov V. V., Lehkykh K. V. (2007). Spetsialni znannia: henezys, predmet, rivni, formy vykorystannia v dokazuvanni [Special knowledge: genesis, subject, levels, forms of use in proof]. Visnyk Akademii advokatury Ukrainy. Vyp. No. 2(9). P. 22–34. 3. Iehorov V. V., Iehorova T. M. (2003). Neosudnist: yurydychni kryterii i psykhiatrychni pidstavy [Insanity: legal criteria and psychiatric grounds]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky. Vyp. 3. Kharkiv: Pravo. P. 520–526. 4. Ekspertyzy u sudovii praktytsi [Examinations in judicial practice] (2004). Za zah. red. V. H. Honcharenka. K.: Yurinkom Inter. 388 p. 5. Yvanov L. N. Orhanyzatsyonno-pravovыe y metodycheskye problemы эkspertyzы lychnosty v uholovnom sudoproyzvodstve [Organizational, legal and methodological problems of personal examination in criminal proceedings]. URL: http://www.shkolny.com/ 6. Yvanova T. V., Kholopova E. N. (2003). Obespechenye prav y svobod cheloveka pry naznachenyy y proyzvodstve sudebno-psykholohycheskykh эkspertyz v uholovnom protsesse [Ensuring human rights and freedoms in the appointment and production of forensic psychological examinations in the criminal process].. Teoryia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky. Vyp. 3. Kharkiv: Pravo. P. 527–533. 7. Kokorev L. D., Kuznetsov N. P. (1995). Uholovnыi protsess: dokazatelstva y dokazыvanye [Criminal process: evidence and proof]. Voronezh. 272 p. 8. Kolesnyk V. A. (2000). Sudova psykhiatriia: Kurs lektsii [Forensic psychiatry: Course of lectures]. K.: Yurinkom Inter. 128 p. 9. Kornukov V. M. (1978). Merы protsessualnoho prynuzhdenyia v uholovnom sudoproyzvodstve [Measures of procedural coercion in criminal proceedings]. Saratov. 140 p. 10. Lavrynovych O. V. (2004). Sudova ekspertyza yak element realizatsii konstytutsiinykh prav hromadian [Forensic examination as an element of realization of constitutional rights of citizens]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky: zbirnyk naukovo-praktychnykh materialiv. Vyp. 4. Kharkiv: Pravo. P. 5–8. 11. Mokhonko A. R. (1997). O rabote sudebno-psykhyatrycheskykh эkspertnыkh komyssyi v 1996 h. [On the work of forensic psychiatric expert commissions in 1996]. Rossyiskyi psykhyatrycheskyi zhurnal. No. 3. P. 50–57. 12. Petrukhyn Y. L. (1989). Lychnaia zhyzn: predelы vmeshatelstva [Personal life: limits of intervention]. M.: Yuryd. lyt. 192 p. 13. Sudebnaia psykhyatryia: ucheb. posob. [Forensic psychiatry: textbook] (2006). [pod red. Z. O. Heorhadze]. 2-e yzd. pererab. y dop. M.: YuNYTY-DANA, Zakon y Pravo, 224 p. 14. Sutiahyn K. Y. (2007). Osnovanyia y protsessualnыi poriadok yskliuchenyia nedopustymыkh dokazatelstv v khode dosudebnoho proyzvodstva po uholovnomu delu [Grounds and procedural procedure for excluding inadmissible evidence in the course of pre-trial proceedings in a criminal case]: avtoref. dys... kand. yuryd. nauk. SPb. 23 p.