На підставі запропонованих нових диференціальних рівнянь взаємодії електричного сигналу з ґравітаційним полем досліджено спостережувані явища, відомі під назвою ґравітаційної лінзи і ефекту Шапіто. Просимульовано відхилення світлового променю в полі Сонця. Показано, що рухомий фотон зазнає в гравітаційному полі не тільки поперечної дії, зумовлюючої викривлення траєкторії, але й поздовжньої, вступаючи в розгінно-гальмівні процеси. У результаті виявлено непостійність швидкости світла у вакуумі.
[1] S. Lee, “Time Variation of Fine Structure Constant and Proton-Electron Mass Ratio with Quintessence”, Mod. Phys. Lett. A22 : 2003-2011, 2007 arXiv:astro-ph/0702063 (astro-ph), DOI :10.1142/S0217732307025236
[2] J.-P. Uzan, “The fundamental constants and their variation: observational status and theoretical motivations”, Revi. of Modern Physics, Vol. 75, Iss.2, p.403, May 2002 Bibcode:2003RvMP...75..403U. arXiv:hepph/0205340. doi:10.1103/RevModPhys.75.403.
[3] S. Herrmann, A. Senger, K. Möhle, M. Nagel, E. V. Kovalchuk, A. Peters, “Rotating optical cavity experiment testing Lorentz invariance at the 10−17 level”, Phys. Rev. D 80, 10501, Nov. 2009. [Online]. Available: https://journals.aps.org/ prd/abstract/10.1103/PhysRevD.80.105011. Bibcode:2009PhRvD..80j5011H. arXiv:1002.1284. doi:10.110 3/PhysRevD.80.105011.
[4] K. Lang, “Astrophysical formulae”, Vol.I-II: Radiation, Gas Processes and High Energy Astrophysics, Space, Time, Matter and Cosmology, Birkhauser, p.152, 1999.
[5] Shapiro, “Fourth Test of General Relativity”, Phys. Rev., Let.13, pp.789–791, 1964, DOI: 10.1103/ PhysRevLett.13.789.
[6] J. Earman, M. Janssen, “Einstein’s Explanation of the Motion of Mercury’s Perihelion, The Attraction of Gravitation: New Studies in the History of General Relativity: Einstein Studies”, Vol. 5, Boston: Birkhauser, pp.129–149, 1993.
[7] N. T. Rosesveare, Mercury's perihelion, “From Le Verrier to Einstein”, Oxford Science Publ. [Online]. Available: https://www.amazon. com/Mercurys-Perihelion-VerrierEinstein-publications/dp/0198581742
[8] V. Tchaban, Panta Rhei, Lviv: Space M, 2020.
[9] V. Tchaban. “On some Joint Lavs of the Field of Gravity- and Electrometry”, Measuring, Equipment, and Metrology. Vol 81, No 3, , pp. 37–40, 2020 DOI: https://doi.org/ 10.23939/istcmtm2020.03.037.
[10] B. Mashhoon, F. Gronwald, H.I.M. Lichtenegger, Gravitomagnetism and the Clock Effect, 1999 arXiv:grqc/9912027 [gr-qc].
[11] M. L. Ruggiero, A. Tartaglia, “Gravitomagnetic effects. Nuovo Cim.”, Vol.117B, pp.743-768, 2002 (grqc/0207065).
[12] G. Amelino-Camelia, Quantum Gravity Phenomenology, 2008 arXiv:0806.0339 [gr-qc].
[13] S.J. Clark, R.W. Tucker, “Gauge symmetry and gravito-electromagnetism” , Classical and Quantum Gravity : journal, Vol. 17, pp.4125-4157, 2000.