Локальні сейсмологічні мережі атомних електростанцій України, як складові частини національної системи сейсмологічного моніторингу

https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.084
Надіслано: Жовтень 22, 2021
1
Головний центр спеціального контролю НЦУВКЗ ДКА України,
2
Головний центр спеціального контролю НЦУВКЗ ДКА України

Метою роботи є визначення можливості використання локальних сейсмологічних мереж атомних електростанцій в якості елементів системи сейсмологічного моніторингу території України. Оцінка місцевої сейсмічності та уточнення кількісних параметрів сейсмологічних впливів здійснюється на основі матеріалів сейсмологічних спостережень. Оперативну обробку та аналіз сейсмічних сигналів, зареєстрованих на елементах локальних сейсмологічних мереж АЕС, здійснює Головний центр спеціального контролю Державного космічного агентства України (ГЦСК ДКА України). В процесі виконання «Плану заходів з оцінки сейсмічної небезпеки і перевірки сейсмостійкості діючих АЕС» на АЕС України розгорнуто мережі сейсмологічного моніторингу. На сьогодні до ГЦСК в безперервному режимі надходять дані з локальних сейсмологічних мереж Рівненької, Хмельницької та Запорізької АЕС. Обробка геофізичної інформації, яка надходить з АЕС до ГЦСК, проводиться оперативною черговою зміною центру за допомогою технічних та програмних засобів ГЦСК та забезпечує отримання достовірних даних про параметри, зареєстровані станціями сейсмічних джерел, їх локалізацію та енергетичні характеристики. Загалом, в період з 2017 по 2021 рр. станціями сейсмологічних мереж АЕС зареєстровано 36 локальних землетрусів на території України. Епіцентри переважної більшості з них знаходяться в межах Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей. Досвід проведення інструментальних спостережень на сейсмічних станціях АЕС свідчить про їх високу ефективність та можливість використання в якості повноцінних елементів системи сейсмологічного моніторингу території України. Вперше проаналізовані функціональні можливості систем сейсмічного моніторингу АЕС України. За результатами первинної обробки сейсмічних даних 2017-2021 рр. створено каталог сейсмічних подій, зареєстрованих сейсмічними станціями АЕС. Проведено удосконалення системи інтерпретації отриманих результатів, що дозволило однаково добре визначати локальні, регіональні та телесейсмічні події різної природи та енергетичного рівня. Практичне значення одержаних результатів полягає в їх безпосередній спрямованості на розв’язання ряду практичних задач обробки та інтерпретації сейсмологічних даних. Використання сейсмічних станцій АЕС в якості елементів загальної системи сейсмологічного моніторингу України дозволить підвищити надійність виявлення та локалізації джерел та імовірність правильної ідентифікації природи сейсмічних явищ, що в свою чергу покращить оцінку активності тектонічних структур України.

 

  1. Антонова Л. В., Аптикаев Ф. Ф. Уровень короткопериодных микросейсм на территории России и сопредельных государств. Исследования в области геофизики. Юбилейный сборник ОИФЗ РАН. 2004. С. 43-53.
  2. Вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій: НП 306.2.2082016. Офіційний вісник України. 2016. № 92., ст. 3013.
  3. Винник Л. П. Структура микросейсм и некоторые вопросы методики группирования в сейсмологии. М.: Наука. 1968. 104 с.
  4. Жигалин А. Д., Локшин Г. П. Техногенное вибрационное воздействие на геологическую среду. Инженерная техногогия, 1987. №3. С. 86-92.
  5. Положення про національну систему сейсмічних спостережень для підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах. Офіційний вісник України. 1997. № 28, ст. 68.
  6. Рижов Д. І., Шугайло О-й. П., Шугайло О-р П., Буряк Р. Я., Хамровська Л. В., Крицька Н І. Огляд сучасних міжнародних підходів до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної небезпеки енергоблоків АЕС. Ядерна та радіаційна безпека. 2012. № 4(56). С. 23-26.
  7. Рыжов Д. И., Шугайло А-й П., Кендзера А. В., Инюшев В. В., Шугайло А-р П., Буряк Р. Я. Применение современных международных подходов к оценке сейсмической опасности площадок АЭС Украины. Ядерна та радіаційна безпека, 2013. Вип. 3(59). С.16-20. (ISSN 2073-6237).
  8. Рижов Д. І., Шугайло О-й. П., Шугайло О-р. П., Кендзера О. В., Мар’єнков М. Г., Шендерович В. Я., Буряк Р. Я. Про сучасні вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій України. Ядерна та радіаційна безпека, 2017. 2(74). С. 9-13. ISSN 2073-6231. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97255
  9. Саваренский Е. Ф., Кирнос Д. П. Элементы сейсмологии и сейсмометрии М.: ГИТЛ. 1955. 543 с.
  10. Andrushchenko, Y. A., Osadchy, V. I., Liashchuk, A. I., & Kornienko, I. V. (2020). Instrumental observations at the Rivne NPP permanent seismic monitoring network. Geofizicheskiy Zhurnal42(4), 133-141. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i4.2020.210677
  11. Bratt, S. R., & Bache, T. C. (1988). Locating events with a sparse network of regional arrays. Bulletin of the Seismological Society of America78(2), 780-798. https://doi.org/10.1785/BSSA0780020780
  12. Coyne, J., Clark, K., & Lloyd, S. (2003). IDC Documentations Geotool Software User Tutorial/J. Coyne, K. Clark, S. Lloyd.–16 July59.
  13. GSE/US/79. High-frequency noise characteristics of stations participating in the Group of scientific experts Second technical test April 22 – June 2, 1991 (Committee on Disarmament), 1992. 130 p.
  14. Gutenberg, B. (1958). Microseisms. In Advances in geophysics (Vol. 5, pp. 53-92). Elsevier.
  15. Harjes, H. P. (1990). Design and siting of a new regional array in Central Europe. Bulletin of the Seismological Society of America80(6B), 1801-1817.