Земельно-кадастрова зйомка нерухомого майна в місті Мадона Латвійської республіки

Основне значення в землеустрої території держави має земельно-кадастрова зйомка. Це стосується як земельної власності всередині країни, так і зовнішніх кордонів країн, включаючи демаркацію державного кордону. При переході від загальновласницької системи землекористування в СРСР до попередньої самостійної системи власності на землю, яка існувала в Латвійській республіці, система державного управління зіткнулася з необхідністю здійснення земельної реформи, переходячи від безхазяйної власності на землю до індивідуальної та колективної власності на землю в країні. Важливо було мати політичну позицію, максимально повернути майно колишнім власникам чи спадкоємцям. Минуло понад 50 років після ліквідації права приватної власності на землю, багато правових документів на землю було втрачено. Були випадки втрати чи навіть умисного знищення меж чи межових знаків колишніх земельних ділянок. Тому, правильні та швидкі процедури відновлення прав власності на землю виглядали складними, дорогими та, зрештою, довготривалими. Особливо це стосується процесів і можливостей зйомки меж земельної власності, визнаючи, що інструментальна (геодезична) зйомка земельної ділянки на території була і є найкращим способом для цього, але вона повинна була бути реалізована в надзвичайно великих обсягах і максимально швидко, не блокуючи легальну господарську діяльність на земельних об’єктах в країні. Здатності наявних, підготовлених спеціалістів (геодезистів) та підприємців-геодезистів для проведення геодезичних робіт також були незначними. Тому, було прийнято рішення в рамках земельної реформи запровадити спрощене визначення меж земельних ділянок за методикою нанесення розмітки, яка розроблена та затверджена для використання як методика кадастрової зйомки-нанесення. На його основі підготовлено документи, передбачені нормативними актами, які слугували для прийняття юридично обов’язкових рішень щодо права власності та користування земельними об’єктами. Водночас спрощена реєстрація власності створила основу для заходів з планування територій місцевих муніципалітетів та організації господарської діяльності. У рішенні передбачено, що повторні високоточні кадастрові зйомки будуть проводитися пізніше, відповідно до оперативних потреб власників, якщо результати точних кадастрових зйомок у випадку ідентичних об’єктів будуть відрізнятися від результатів, отриманих за методикою нанесення позначок. На сьогоднішній день практика повторних кадастрових зйомок, зіставлення змін параметрів земельних об’єктів, показала, що межі земельних об’єктів та встановлені межові знаки в цілому сформовані правильно та визнані правильними, хоча зміни параметрів. специфічні властивості були виявлені внаслідок повторного обстеження. Зміни не створили неприйнятних наслідків для користувачів майна та систем обліку. Як приклад, в дослідженні розглядається порівняння результатів однієї земельної власності, спочатку зареєстрованої, та пізніше кадастрово виміряної, що підтверджує обґрунтованість рішення, прийнятого в інтересах реформи. На початку передбачається виконувати спрощені роботи по визначенню власності, залишаючи трудомісткі геодезичні технології для подальшого уточнення зареєстрованої власності протягом більш тривалого періоду – відповідно до потреб використання.