Динаміка нафтидогенезу у девонських відкладах Переддобрудзького прогину

Мета роботи полягала у з’ясуванні динаміки  нафтидогенезу у відкладах девону Переддобрудзького прогину. Дослідження здійснені  шляхом ретроспективного аналізу на основі  флюїдодинамічної концепції катагенезу. В результаті вперше встановлена відмінність режиму катагенезу у різних частинах прогину, що зумовило певні особливості генерації та акумуляції вуглеводнів: основна фаза їх нагромадження у Тузлівській депресії (переважно нафтоутворення) пов'язана з першим, а у Фурманівсько-Приморській (переважно газоутворення)  – другим циклом катагенезу. Спрогнозовані особливості просторово-вікової неоднорідності акумуляції вуглеводнів. На першому циклі катагенезу найінтенсивніші потоки нафтових флюїдів були спрямовані убік центрикліналі Тузлівської депресії (відклади середнього девону), що могло стати основним чинником формування Східносаратського родовища і крім того дає підстави високо оцінювати перспективи території, що охоплює структури: Саратську, Ярославську, Розівську, Григорівську, Сариярську. В цей же час у Фурманівсько-Приморській депресії відбувалося незначне утворення газу ранньої генерації. На другому циклі катагенезу в районі останньої прогнозується формування покладів нафти у відкладах нижнього девону на північному борті та верхнього – південному, а газу – у силурійських та давніших нашаруваннях західної центрикліналі. На завершальному циклі катагенезу у Тузлівській депресії ішли на спад процеси акумуляції нафти у відкладах середнього девону (периферія депресії) та газу у нижньому девоні (центрикліналь). У Фурманівсько-Приморській депресії домінувала акумуляція газових вуглеводнів у нижньодевонських та  підстеляючих утвореннях. Поклади ВВ, формування яких прогнозується у відкладах нижнього девону та давніших утвореннях, могли слугувати проміжними резервуарами, звідки ВВ були здатні надходити у вище залягаючи нашарування по широко розвинених у регіоні диз’юнктивних порушеннях. Наукова новизна полягає у встановленні латеральної неоднорідності режиму катагенезу та відповідної гетерогенності процесів нафтогазоутворення, а практична значущість у виявленій  специфіці розвитку зон  нафтогазонагромадження та локалізіції перспективних ділянок.