У сучасній архітектурній практиці проєктування адаптивних і довговічних просторів стає ключовим викликом, особливо для середовищ, орієнтованих на дітей. Динамічні потреби молодих користувачів, вплив зміни поколінь і соціокультурних трансформацій вимагають розроблення підходів, які забезпечують сталість і багатофункціональність просторів. У цьому контексті партисипативний дизайн відіграє важливу роль, допомагаючи створювати середовища, які враховують реальні потреби дітей і залишаються актуальними в довгостроковій перспективі.
У статті проаналізовано взаємозв’язок між адаптивністю, довговічністю та характеристиками поколінь, підкреслено важливість участі дітей у процесах проєктування. Залучення дітей сприяє не лише підвищенню функціональності середовища, а й формуванню їхньої соціальної відповідальності та ідентичності. Водночас сучасні тенденції, такі як диджиталізація, адаптація до навколишнього середовища та зміна поведінкових моделей, створюють нові вимоги до архітектурного середовища, зумовлюючи необхідність інтеграції технологій та орієнтації
на сталий розвиток.
Дослідження також зосереджено на методах і моделях партисипативного проєктування. Проаналізовано приклади успішних практик та окреслено бар’єри на шляху до ефективного врахування участі дітей у процесах планування. Розглянуто, як просторові рішення можуть адаптуватися до динаміки поколінь, а також як взаємодія дітей із простором впливає на його довговічність.
Результати цього дослідження можуть слугувати основою для розроблення нових підходів до проєктування дитячих просторів, які сприятимуть гармонійному розвитку, інклюзивності та взаємодії поколінь. Окреслені напрями дослідження демонструють необхідність міждисциплінарного підходу до формування архітектурного середовища, яке відповідатиме викликам майбутнього.
Amsterdam Central Library – Children’s library. Доступно <https://www.amsterdamtips.com/oba-amsterdam-central-library> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Ataol, Ö., Krishnamurthy, S., & van Wesemael, P. (2019). Children’s Participation in Urban Planning and Design: A Systematic Review. Children, Youth and Environments, 29(2), 27–50. DOI: 10.7721/chilyoutenvi.29.2.0027.
Awada, H. (2024). Fostering Social Equity in Planning and Urban Design with Children. Topophilia. DOI: 10.29173/topo53.
Bakr, A. F., El Sayad, Z. D., Makram, S. & Shokralla, T. (2018). Virtual reality as a tool for children’s participation in kindergarten design process. Alexandria Engineering Journal, Vol. 57, Iss. 4, 3851–3861. DOI: 10.1016/j.aej.2018.10.003.
Behnia, B., Kheirollahi, M., Sahragard, M. & Soltanifar, A. (2021). A conceptual model for children’s participation in the architectural design process: exploring deep participation. Architectural Engineering and Design Management, 18(34):1–24. DOI: 10.1080/17452007.2021.1970505.
Big Blue Blocks. Доступно <https://imaginationplayground.com/big-blue-blocks/> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Biggs, S. & Carr, A. (2015). Age- and Child-Friendly Cities and the Promise of Intergenerational Space. Journal of Social Work Practice, Vol. 29, Iss. 1. DOI: 10.1080/02650533.2014.993942
Bishop K. & Corker L. (2017). Designing cities with children and young people: beyond playgrounds and skate parks. Books. Доступно <https://www.perlego.com/book/1562026/designing-cities-with-children-and-young-people-beyond-playgrounds-and-skate-parks-pdf?queryID=4b38a747fc91916c14bff89c1550bd82&index=prod_BOOKS&gridPosition=1&searchType=title> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Bridgman, R. (2004). Criteria for Best Practices in Building Child-Friendly Cities: Involving Young People in Urban Planning and Design. Canadian Journal of Urban Research, Vol. 13, No. 2, 337–346. Доступно <https://www.jstor.org/stable/44321120> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Carroll, P., Witten, R., Asiasiga, L. & Lin, E. J. (2019). Children’s Engagement as Urban Researchers and Consultants in Aotearoa / New Zealand: Can it Increase Children’s Effective Participation in Urban Planning? Children & Society, 33(5). DOI: 10.1111/chso.12315.
Christensen, P., Hadfield-Hill, S., Horton, P. & Kraftl, J. (2017). Children Living in Sustainable Built Environments. New Urbanisms, New Citizens. Routledge. DOI: 10.4324/9781315750019.
de Albuquerque, R. O. & de Andrade, L. M. S. (2023). Citizen participation as a fundamental principle in the connection between children and nature. Revista Nacional de Gerenciamento de Cidades, 11(84). DOI: 10.17271/23188472118420234767.
Derr V. & Lance K. (2012). Biophilic Boulder: Children’s Environments That Foster Connections to Nature. Children Youth and Environments, 22(2):112–143. DOI: 10.7721/chilyoutenvi.22.2.0112.
Derr V. & Tarantini E. (2016) “Because we are all people”: outcomes and reflections from young people’s participation in the planning and design of child-friendly public spaces. Local Environment. DOI: 10.1080/13549839.2016.1145643
Derr V., Chawla L., Mintzer M., Cushing D. & van Vliet, W. (2013). A City for All Citizens: Integrating Children and Youth from Marginalized Populations into City Planning. DOI: 10.3390/buildings3030482
Derr V., Sitzoglou M., Gülgönen T. & Corona Y. (2018). Integrating Children and Youth Participation into Resilience Planning: Lessons from Three Resilient Cities. October 2018. Canadian Journal of Children’s Rights / Revue canadienne des droits des enfants, 5(1). DOI: 10.22215/cjcr.v5i1.1241.
Dewim, S. P. (2012). How Does The Playground Role in Realizing Children-Friendly-City? Procedia – Social and Behavioral Sciences, Vol. 38, 224–233. DOI: 10.1016/j.sbspro.2012.03.344.
Ensarioğlu, S. A. & Ozsoy, A. (2021). Children’s Participation in Built Environment Design: The Case of “Play Without Barriers”. A/Z ITU journal of Faculty of Architecture, 18(2): 347–364. DOI: 10.5505/itujfa.2021.52386
Faizi, M., Azari, A.K. & Maleki, S. N. (2012). Design Principles of Residential Spaces to Promote Children’s Creativity. Procedia – Social and Behavioral Sciences, Vol. 35, 468–474. DOI: 10.1016/j.sbspro.2012.02.112
Francis M. & Lorenzo R. (2006). Children and city design: Proactive process and the “renewal” of childhood. Children and Their Environments. In C. Spencer & M. Blades, Children and their Environments: Learning, Using and Designing Spaces (pp. 217–237), Cambridge University Press. Доступно <https://www.researchgate.net/
publication/283326785_Children_and_City_Design_Proactive_Process_and_the_Renewal_of_Childhood> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Ghunmi, N.A.H.M. A. (2024). Involvement of Children’s Conceptualization of Space in Design of Kindergartens to Enhance Children’s Creative Potential. Civil Engineering and Architecture, Vol. 12(1), 231–251. Доступно <https://www.hrpub.org/journals/article_info.php?aid=13738> [Дата звернення 05 лютого 2025]
Greater London Authority (2008). Supplementary Planning Guidance: Providing for children and young people's play and informal recreation. Доступно <https://www.london.gov.uk/ sites/default/files/
gla_migrate_files_destination/spg-2008-children-recreation.pdf> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Hanssen, G. S. (2019). The Social Sustainable City: How to Involve Children in Designing and Planning for Urban Childhoods? Planning, 4(1):53. DOI: 10.17645/up.v4i1.1719
Hart, R. A. (2013). Children's Participation: The Theory and Practice of Involving Young Citizens in Community Development and Environmental Care. Доступно <https://www.perlego.com/book/1579503/childrens-participation-the-theory-and-practice-of-involving-young-citizens-in-community-development-and-environmental-care> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Hartt, M., Lee, C. & Empey-Salisbury, M. (2023). Planning for Play? A Systematic Literature Review. Journal of Planning Literature, 39(1):088541222311692. DOI: 10.1177/08854122231169228
High Line Park. Доступно: https://www.thehighline.org/. [Дата звернення 05 лютого 2025]
Kingston B., Wridt P., Chawla L., van Vliet W. & Brink L. (2015). Creating child friendly cities: the case of Denver, USA. Proceedings of the Institution of Civil Engineers – Municipal Engineer. DOI: 10.1680/muen.2007.160.2.97
Kogler, R. & Hamedinger, A. (Hrsg.) (2021). Interdisziplinäre Stadtforschung. Themen und Perspektiven. Reihe Urban Studies; Bielefeld: transcript. Доступно <https://www.perlego.com/book/1637903/interdisziplinre-stadtforschung-themen-und-perspektiven-pdf?queryID=1a2e9035304817ee490c1c4a4d27744e&index=prod_BOOKS&gridPosition=4&searchType=title> [Дата звернення 05 лютого 2025]
Kogler, R. (2018). Bilder und Narrationen zu Räumen. Die Zeichnung als visueller Zugang zur Erforschung sozialräumlicher Wirklichkeiten. In Wintzer, J. (Hrsg.), Sozialraum erforschen. Qualitative Methoden in der Geographie, Berlin: Springer Spektrum, S. 261–277. DOI: 10.1007/978-3-662-56277-2_17
Lozanovska, M. & Xu, L. (2012). Children and university architecture students working together: a pedagogical model of children’s participation in architectural design. CoDesign, 9(4):1–21. DOI: 10.1080/15710882.2012.693187.
Mansfield, R.G. (2022). “They’ll be the ones that’s looking after it” – unravelling institutional factors that shape children’s participation in urban planning for informal settlements. Children’s Geographies, 21(5):1–17. DOI: 10.1080/14733285.2022.2159331.
Martyka A. & Chmura Z. (2024). Bridging the gap between children and seniors: the architecrural design of intergenerational spaces in Grodzisko Dolne, Poland. Journal of Civil Engineering Environment and Architecture, 70:31–41. DOI: 10.7862/rb.2023.3
Million, A., Schamun, R., Fegter, S. (2024). Understanding Well-Being Through Children’s Eyes: Lessons for Shaping the Built Environment, Urban Planning, 9. DOI: 10.17645/up.8618.
Morgan, P. (2010). Towards a Developmental Theory of Place Attachment. Journal of Environmental Psychology, 30(1):11–22. DOI: 10.1016/j.jenvp.2009.07.001.
Mourao Moura, A.C., Rosa, A. & Barros, P. (2024). Children’s Independent Mobility in Urban Planning: Geospatial Technology with a Technical Approach and Citizens’ Listening. Journal of Civil Engineering Environment and Architecture, 70:31–41. DOI: 10.7862/rb.2023.3
Nordström, M. & Wales, M. (2019). Enhancing urban transformative capacity through children’s participation in planning. AMBIO A Journal of the Human Environment, 48(5). DOI: 10.1007/s13280-019-01146-5.
Nyahuma-Mukwashi, G., Chivenge, M. & Chirisa, I. (2021). Children, Urban Vulnerability, and Resilience Options for the Future. September 2021. DOI: 10.1007/978-3-030-51812-7_90-1.
OBA Library Mercatorplein. Amsterdam, Netherlands: Library, Transformation. Доступно <https://www.mecanoo.nl/Projects/project/274/OBA-Library-Mercatorplein> [Дата звернення 05 лютого 2025].
PlayCubes. Доступно <https://playworld.com/playcubes/?lang=can#gref> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Pop, D. (2013). Space Perception and Its Implication in Architectural Design. Acta Technica Napocensis: Civil Engineering & Architecture, Vol. 56, No 2 (2013,) 211–221. Доступно <https://www.academia.edu/
10935249/Space_Perception_and_Its_Implication_in_Architectural_Design> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Seamon, D. (2008). Phenomenology, place, environment, and architecture: A review. Доступно <https://www.researchgate.net/publication/238798784_Phenomenology_place_environment_and_architecture_A_review> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Severcan, Y. C. (2015). The Effects of Children’s Participation in Planning and Design Activities on Their Perceptions of Their Neighborhood and Self-Esteem in Childhood. Доступно <https://www.jstor.org/
stable/44113116?workspaceFolderId=f90da47c-db83-4ebc-9606-f669b14916ee&orderBy=updatedOn&orderType=desc&index=8&seq=1> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Sevi̇nçli̇, N. & Şahin, B. E. (2024). Rethinking the designs of private spaces in kindergartens through the views of children. May 2024. Childhood, 31(4). DOI: 10.1177/09075682241246117.
Tóth, E., Poplin, A. (2013). Pop-up Pest: An Educational Game for Active Participation of Children and Youth in Urban Planning. May 2013. Conference: REAL CORP 2013At: Rome. Доступно <https://www.
researchgate.net/publication/311233690_Pop-up_Pest_An_Educational_Game_for_Active_Participation_
of_Children_and_Youth_in_Urban_Planning> [Дата звернення 05 лютого 2025]
Twenge J. M. (2023). Generations: The Real Differences Between Gen Z, Millennials, Gen X, Boomers, and Silents – and What They Mean for America’s Future. Доступно <https://www.perlego.com/book/
3539243/generations-the-real-differences-between-gen-z-millennials-gen-x-boomers-and-silentsand-what-they-mean-for-americas-future-pdf> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Volkova A., Proskurova Ia., Yevsieieva L. (2021). Study the attitude of the ukrainian citizens to the environmental problems in the context of the theory of generations. ScienceRise. Pharmaceutcal science, No. 2 (24), 18–25. Доступно <https://www.researchgate.net/publication/354380211_Study_the_attitude_of_the_ukrainian_citizens_to_the_environmental_problems_in_the_context_of_the_theory_of_generations_A_Volkova_Ia_Proskurova_L_Yevsieieva_ScienceRise_Pharmaceutcal_science_2020_No_2_> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Wardle, F. (1997). Outdoor Play: Designing, Building, and Remodeling Playgrounds for Young Children. Early Childhood News. Доступно <https://s3-video.definedstem.com/WebsitePDFs/04d87fc3-adae-40a2-aafa-02b8e24fe576.pdf> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Whitzman C. (2015). Creating child-friendly living environments in central cities: Vertical living kids. Geographies of Children and Young People. DOI: 10.1007/978-981-4585-99-6_6-1
Wilhelmsen, T., Øvreås, S., Roll-Hansen, H., Bjerknes, A.-L. & Thorrud, S. (2023). Developing child-friendly cities: Young children's participation in urban planning. Journal of Childhood Education & Society, 4(3): 274–290. DOI: 10.37291/2717638X.202343290.
Woolley, H. (2008). Watch This Space! Designing for Children’s Play in Public Open Spaces. Geography Compass. DOI: 10.1111/j.1749-8198.2008.00077.x.
Абрамович В. С., Ковальський В. П. & Боднар А. В. (2020). Застосування адаптивної архітектури при ревіталізації будівель і міських просторів. Доступно <https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/31394> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Близнюк Т. (2016). Теорія поколінь: Україна та Західна Європа. Доступно <http://repository.hneu.edu.ua/
handle/123456789/14630> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Близнюк Т. (2017). Оцінка поколінських цінностей покоління бебі-бумерів-та покоління X в Україні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Доступно <http://www.vestnik-econom.mgu.od.ua/journal/2017/27-1-2017/27.pdf> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Близнюк Т. (2018). Ціннісний профіль покоління бебі-бумерів, поколінь Х та У в Україні. Доступно <http://www.repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/20404> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Ворончук М. Г. (2017). Формування адаптивної архітектури. Доступно <https://repositary.knuba.edu.ua/
server/api/core/bitstreams/822dffdd-ec97-4ec4-bd50-72c141c26fe3/content> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Довгань Н. (2013). Покоління як соціально-психологічний феномен. Доступно <https://www.pulib.
sk/web/kniznica/elpub/dokument/bernatova8/subor/Dovgan.pdf> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Довгань Н. (2020). Психологія соціокуьтурної взаємодії поколінь. Доступно <https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2021/03/dovgan-mono.pdf> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Мигаль С. П. (2012). Дизайн середовища: проблеми та перспективи. Доступно <https://ena.lpnu.ua:
8443/server/api/core/bitstreams/0d39b42a-c213-4195-843c-1126f8dae7b9/content> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Рочняк Ю. А. (2001). Архітектурний простір і архітектурне середовище: пошук відповідності. Доступно <https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/50eedb8b-6923-4b6a-98e2-13e2bf9b9f94/content> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Садовніков О., Скаковська Д. (2024). Особливості покоління Альфа в Україні. Доступно <https://www.researchgate.net/publication/380580797_OSOBLIVOSTI_POKOLINNA_ALFA_V_UKRAINI> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Стасюк О. В. (2019). Розвиток ідеї адаптивності в архітектурі. Доступно <https://repositary.knuba.
edu.ua/server/api/core/bitstreams/16d3ac96-5900-4c5f-a5d0-9a843ea644e0/content> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Шаталюк Ю. В. (2016). Адаптивність в архітектурі. Термінологічний аспект. Доступно <http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=
&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Nvb_2016_2_25> [Дата звернення 05 лютого 2025].
Шаталюк Ю. В. (2018). Прийоми та принципи формування адаптивної архітектури. Доступно <https://int-konf.org/ru/2016/nauka-i-zhittya-suchasni-tendentsiji-integratsiya-v-svitovu-naukovu-dumku-16-18-05-2016/1251-shatalyuk-yu-v-prijomi-ta-printsipi-formuvannya-adaptivnoji-arkhitekturi> [Дата звернення 05 лютого 2025].