Фармацевтична діяльність: механізм вчинення кримінальних правопорушень

У процесі дослідження встановлено, що механізм вчинення кримінальних право­порушень у сфері фармацевтичної діяльності утворюють: структурні складники етапів: заготовки фармацевтичної сировини (посів, вирощування, збирання, зберігання, вироб­лення з органів тварин, хімічних сполук та мінералів); виробництва та імпорту медичної продукції (лікарських засобів; медматеріалів, медобладнання); суб’єкти вчинення кримі­нальних правопорушень, які в процесі та під виглядом псевдолегітимних способів фармацевтичної діяльності перетворюють відзначені етапи на засоби: створення лишків фармацевтичної сировини; виготовлення лишків медичної продукції; їх доставки “на вільне місце” торгівельним  фармацевтичним підприємствам, під прикриттям тимчасових товарно-транспортних документів, які після реалізації лишків медпродукції знищують, а виручені з реалізації лишків медичної продукції кошти по касі не оприбутковують, а роз­поділяють між співучасниками вчинення кримінальних правопорушень і привласнюють. Цикли “поставки лишків медичної продукції”, “її реалізація”, “неоприбуткування виручки по касі та її привласнення”, що звільняє місце для нової партії лишків медичної продукції”, можуть повторюватись багато разів. Тобто механізм вчинення кримінальних право­по­рушень у сфері фармацевтичної діяльності має тривалий та циклічний характер, замас­кований під виглядом легальних етапів фармацевтичної діяльності, що надає цим про­типравним діям псевдолегального, неочевидного, природно-латентного характеру.  Знання технологічних складників механізму вчинення таких кримінальних правопорушень ле­жить в основі: вибірки методів, методик та засобів оперативно-пошукового виявлення таких злочинів; прихованого та залегендованого опера­тивно-технічного і оперативно-процесуального документування протиправних дій фігурантів; планування розробки та здійснення оперативно-технічних заходів документу­вання протиправних дій злочинців; вивчення достатності та законності здобутих доказів шляхом оперативно-процесуальної та оперативно-технічної розробки фігурантів, вивчення оперативної ситуації на завершальній стадії оперативної розробки, залежно від яких визначається оптимальний момент реалізації матеріалів оперативної розробки; моделю­вання оперативних комбінацій щодо створення факторів раптовості та “моменту істини” під час: затримання підозрюваних; проведення допитів, очних ставок, обшуків, виїмки документів, під виглядом яких створювались лишки медичної продукції, відбувався їх збут, неоприбуткування виручки по касі підприємства; під час проведення інших заходів, спрямованих на процесуальне закріплення доказів, встанов­лених в процесі оперативної розробки фігурантів; планування інших невідкладних заходів, потрібних для закріплення доказів із врахуванням факторів рап­товості, неочікуваності та інших переваг, що трапляються під час переходу від прихованих чи зале­гендованих оперативно-пошукових заходів документування протиправних дій зло­чинців до відкритих процесуальних заходів розслідування кримі­нальних правопорушень.