Динаміка седименто-літогенезу та генерації вуглеводнів у відкладах девону Львівського прогину за результатами геохімічних та палінологічних досліджень

https://doi.org/10.23939/jgd2025.02.029
Надіслано: Червень 18, 2025
Переглянуто: Жовтень 09, 2025
Прийнято: Жовтень 22, 2025
1
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2
Львівський національний університет ім. Івана Франка
3
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
4
Львівський національний університет ім. Івана Франка
5
Львівський національний університет ім. Івана Франка

Метою даної роботи є вивчення історії седиментації та динаміки постседиментаційних перетворень, зокрема термальної зрілості керогену порід середнього-верхнього девону Львівського палеозойського прогину. Методологія. Комплексне застосування геохімічних досліджень, зокрема таких параметрів програмованого піролізу Rock-Eval, як вміст загального органічного вуглецю, температура Tmax, нафтовий потенціал S2  та палінологічних досліджень, а саме, індекс кольору мікрофосилій. Результати. На основі аналізу комплексу одержаних результатів геохімічних (аналіз 20 зразків керну із 9 свердловин  методом піролізу Rock-Eval) та палінологічних (аналіз 44 зразків керну із 8 свердловин) досліджень встановлені вміст, генетичний тип та  генераційні властивості органічної речовини порід середнього та верхнього девону Львівського палеозойського прогину. Породи вміщують кероген, як морського (тип ІІ), так і наземного (тип ІІІ)  походження. На основі палінологічних досліджень у складі керогену визначені гумусові та сапропелево-ліптинітові компоненти. Ступінь термальної зрілості керогену визначався на основі комбінованого застосування параметру Tmax піролізу Rock-Eval та індексу кольору мікрофосилій. В межах Львівського палеозойського прогину, за ступенем термальної зрілості керогену встановлені три зони. Наукова новизна. В результаті проведених досліджень була вивчена седиментаційна та постседиментаційна еволюція нашарувань середнього-верхнього девону Львівського палеозойського прогину. Для відкладів цього вікового інтервалу вперше застосоване сумісне використання палінологічних та геохімічних методів, що дозволило дати оцінку термальної зрілості керогену порід, збагачених органічною речовиною у різних частинах прогину. Практична значимість. Застосований комплекс геохімічних та палінологічних досліджень дозволив встановити закономірності процесів термального дозрівання та генерації вуглеводнів породами середнього-верхнього девону Львівського палеозойського прогину й на цій основі визначити їх потенційну участь у формуванні покладів вуглеводнів.

  1. Ващенко В. О., Турчинова С. М., Турчинов І. І., Поліка Г. Г. Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000, аркуш М-35-ХХV (Івано-Франківськ) Карпатська серія. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ, 2007. 150 с; карта – 4 листи.
  2. Гожик.П. Ф. (Гол. ред.) Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Том I. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: ІГН НАН України. Логос, 2013. 637 с.
  3. Іваніна А. В. Нерозчинна дисперсна органіка як показник нафтогазоносності девонсько-кам’яновугільних відкладів Волино-Поділля. Палеонтологічний збірник, 2003. № 35. С. 56–61.
  4. Іваніна А. Катагенетичні зміни нерозчинної дисперсної органіки як критерій нафтогазоносності девонських і кам’яновугільних відкладів Волино-Поділля. Вісник Львівського університету. Сер. геол. 2016. Вип. 30. С. 16–30. https://geology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/01/3-pp16-30.pdf
  5. Крупський Ю. З. Геологія і нафтогазоносність Західного регіону України: Львів: Сполом, 2020. 256 с.
  6. Федишин В. О. (Гол. ред.) Атлас родовищ нафти і газу України: Том IV. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи, 1998. 328 с.
  7. Anikeyev, S. & Maksymchuk, V. Density model of the Earth's crust in the joint zone of the Outer Carpathians and the East European Craton along the Cisna – Khyriv – Rava-Ruska – Velyki Mosty line. Geodynamics, 38 (1), 57-70. doi.org/10.23939/jgd2025.01.057
  8. Batten, D.J. (1996). Palynofacies and petroleum potential. In J. Jansonius, D.C. McGregor, (Eds.), Palynology: Principles and Applications (Vol. 3, pp. 1065–1084). AASP Foudation.
  9. Espitalie, J., Deroo, G. & Marquis, F. (1985). La pyrolyse Rock-Eval et ses applications. Deuxieme partie. Revue de l'Institut Francais du Petrole, 40 (6), 755–784.
  10. Helcel-Weil, M. & Dzięgielowski, J. (2003). Lublin Basin – petroleum prospecting results and their importance for future exploration. Przegląd Geologiczny, 51, 764–770. file:///C:/Users/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8F/Downloads/gqadmin,+%7B$userGroup%7D,+str+764-770.pdf
  11. Kiessling, W., Flugel, E.  & Golonka, J. (2003). Patterns of Phanerozoic carbonate platform sedimentation. Lethaia, 36 (3), 195–226. https://doi.org/10.1080/00241160310004648
  12. Kotarba, M.J., Więcław, D., Kosakowski, P., Wróbel, M., Buła, Z., Matyszkiewicz, J., Krajewski, M., Kowalski, A. & Koltun, Y.V. (2011). Petroleum systems and prospectives of hydrocarbon exploration in the Palaeozoic-Mesozoic basement (SE Poland and western Ukraine). Annales Societatis Geologorum Poloniae, 81, 487–522. https://doi.org/10.7306/gq.1367
  13. Poprawa P., Radkovets N. & Rauball J. (2018). Ediacaran-Paleozoic subsidence history of the Volyn-Podillya-Moldavia basin (W and S Ukraine, Moldavia, NE Romania). Geological Qurterly, 62 (3), P. 459–486. https://doi.org/10.7306/gq.1418
  14. Radkovets, N. & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European Platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 32 (1), 36–48.  https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036
  15. Radkovets, N. (2015). The Silurian of south-western margin of the East European Platform (Ukraine, Moldova and Romania): lithofacies and palaeoenvironments. Geological Qurterly, 59 (1), 105–118. https://doi.org/10.7306/gq.1211
  16. Radkovets, N., Kotarba, M. & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Qurterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361
  17. Sclater, J.G. & Christie, P.A.F. (1980). Continental stretching: an explenation of the post-Mid-Cretaceous subsidence of the Central North Sea Basin. Journal of Geophysical Research, 85, 3711–3739.
  18. Shevchuk O.A., Boyarina N., Sukhov O., Shevchuk O.I., Vajda V. & Mcloughlin S. (2024). The palaeobotanical heritage of Ukraine and its endangered status following to the Russian military invasion. Review of Palaeobotany and Palynology, 331.  doi: 10.1016/j.revpalbo.2024.105201
  19. Staplin, F. L. (1977). Interpretation of thermal history from colour of particulate organic matter – a review. Palynology, 1, 9–18. https://doi.org/10.1080/01916122.1977.9989146
  20. Waliczek, M., Machowski, G., Poprawa, P., Swierczewska, A. & Więcław, D. (2021) A novel VRo, Tmax, and S indices conversion formulae on data from the fold-and-thrust belt of the Western Outer Carpathians (Poland). International Journal of Coal Geology, 234 (11−12):103672, 1–18. https://doi.org/10.1016/j.coal.2020.103672