Аналіз прямих варіаційних методів розв’язку задач оптимального керування

2012;
: cc. 70 - 79
1
Національний університет біоресурсів і природокористування України
2
Національний університет біоресурсів і природокористування України
3
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Проаналізовано прямі варіаційні методи, які використовуються для розв’язування задач оптимального керування. Запропоновано наближений прямий варіаційний метод, який дає змогу значно спростити розв’язки задач оптимального керування і отримати достатню точність розв’язків під час практичного використання у реальному часі керування механічними системами.

1. Петров Ю.П. Вариационные методы теории оптимального управления. — Л.: Энергия, 1977. — 280 с. 2. Фельдбаум А.А., Бутковский А.Г. Методы теории автоматического управления. — М.: Наука, 1971. — 744 с. 3. Понтрягин Л.С., Болтнянский В.Г., Гамкрелидзе Р.В., Мищенко Е.Ф. Математическая теория оптимальних процессов. — М.: Физматгиз, 1961. — 392 с. 4. Беллман Р. Динамическое программирование / под. ред. Н.Н. Воробьева. — М.: Изд-во иностранной литературы, 1960. — 400 с. 5. Красовский И.И. Теорія управления движением (линейные систе- мы). — М.: Наука, 1968. — 476 с. 6. Кротов В.Ф. Методы и задачи оптимального управления / В.Ф. Кротов, В.И. Гурман. — М.: Наука, 1973. — 389 с. 7. Тараненко В.Т., Момоджи В.Г. Прямой вариационный метод в краевых задачах динамики полета. — М.: Машиностроение, 1986. — 127 с. 8. Краснов М.Л., Макаренко Г.И., Киселев А.И. Вариационное исчисление. Задачи и упражнения. — М.: Наука, 1973. — 191 с. 9. Бутов В.Г. Исследование вариационных задач прямими методами // Вычислительная математика и математическая физика. — 2008. — Т. 48, № 3. — С. 373–386. 10. Сеньо П.С. Прямые интервальные методы решения вариационных задач и задач оптимального управления // Динамические системы. — 2004. — Вып. 18. — С. 44-50. 11. Страховский Р.И. Изохронно-итеративный метод решения задач оптимального управления // Методы оптимизации автоматических систем: сб. ст.; под ред. Я.З. Цыпкина. — М.: Энергия, 1972. — С. 223–237. 12. Барский И.Л., Румянцев И.А., Флеров Ю.А. Локальная интерполяция в прямых методах вариационного исчисления. — М.: Вычислительный центр АН СССР, 1982. — 56 с. 13. Моисеев Н.Н. Численные методы в теории оптимальных систем. — М.: Наука, 1971. — 424 c. 14. Черноусько Ф.Л., Баничук Н.В. Вариационные задачи механики и управления (Численные методы). — М.: Наука, 1973. — 107 c. 15. Стренг Г., Фикс Дж. Теория метода конечных элементов / пер. с англ. В.И. Агошкова, В.А. Василенко, В.В. Шайдурова. — М.: Мир, 1977. — 351 с. 16. Федоренко Р.П. Приближенное решение задач оптимального управления. — М.: Наука, 1978. — 488 с. 17. Miele A., Damoulakis J. N., Cloutier J. R., Tietze J. L. Sequential gradient-restoration algorithm for optimal control problems with nondifferential constraints // JOTA. — 1974. — № 2. — P. 13. 18. Хитрик В.Э. Методы динамической оптимизации механизмыв машин-автоматов. — Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1974. — 116 с. 19. Смехов А. А., Ерофеев Н. И. Оптимальное управление подъемно-транспортными машинами. — М.: Машиностроение, 1975. — 239 с. 20. Сю Д., Мейер А. Современная теория автоматического управления и ее применение / под ред. И. Топчеева. — М.: Машиностроение, 1972. — 544 с.