гумінові кислоти

Дослідження гібридної модифікації гуміновими кислотами екологічно безпечних біодеградабельних плівок на основі гідроксипропілметилцелюлози

Розглянуто можливість підвищення комплексу міцнісних та експлуатаційних властивостей екологічно безпечних біодеградабельних полімерних матеріалів на основі гідроксипропілметилцелюлози через модифікацію різними типами гумінових кислот (ГК) з бурого вугілля. Уперше одержані гібридні екологічно безпечні високоміцні плівки з антибактеріальними властивостями. Фізико-хімічними дослідженнями та ІЧ спектроскопією встановлено формування гібридних структур гідроксипропілметилцелюлози, модифікованої різними типами ГК.

АНТИОКСИДАНТНИЙ ВПЛИВ ГУМІНОВИХ КИСЛОТ НА ГЕПАТОЦИТИ ЩУРА

Отримано гумінові кислоти з різних природних джерел (з біогумусу, з чорнозему Тернопільської області, з торфів районів Великого Любіня,  Дрогобича та Республіки Білорусь). Методами титриметричного аналізу визначено кількісний склад функціональних груп отриманих гумінових кислот, які мають кислі властивості. За даними термогравіметричного аналізу розраховано значення коефіцієнтів, що показують співвідношення їх аліфатичної частини до циклічної.

Дослідження взаємодії гумінових кислот з іонами феруму, алюмінію і хрому

Досліджено взаємодію іонів Феруму, Алюмінію та Хрому з гуміновими кислотами за різних значеннь рН суміші. Концентрація  іонів металу, зв'язаних з гуміновою кислотою є пропорційною концентрації іонів металу у водному розчині при рН 3 та низьких концентраціях іонів металів. Відношення кількості іонів  Феруму, зв’язаних  з гуміновою кислотою, від кількості кислотних груп в гумінових кислотах більше 1.5, при високій концентрації іонів заліза в розчині. Це пов'язано з утворенням димерів іонів тривалентного Феруму та їх взаємодією з кислотними групами гумінових кислот.

Розроблення препаратів на основі гуматів та їх композицій з поверхнево-активними рамноліпідами для рослинництва

Отримано препарати на основі гумінових кислот, виділених з біогумусу, а також їх
композиції з біогенними рамноліпідними ПАР штаму Pseudomonas sp. PS-17. Показано,
що розроблені продукти при передпосівному обробітку насіння різних рослин (пшениці,
соняшника, сорго, гороху польового) сприяли значному підвищенню морфометричних
показників досліджуваних рослин. Результати роботи вказують на перспективність
використання створених препаратів на основі гумінових кислот та їх композицій з