плівка

The hydrolytic degradation of polyhydroxyalkanoates, polylactide and their mixtures in vitro in physiological solution and phosphate-salt buffer as well was researched. The hydrolysis intensity of biopolymers was evaluated via the mass loss, change in molecular weight as well as the water absorption applying the methods of infrared spectroscopy and complex thermal analysis. It was determined that films based on the researched biodegradable polymers thermostated in a phosphate-salt buffer have been degrading faster than in physiological solution.

У роботі наведено результати досліджень з отримання та вивчення властивостей композиційних матеріалів на основі композицій арилаліциклічного кополііміду й алкільованого монтморилоніту (АММ), модифікованого полі-етиленгліколем, для підвищення спорідненості природного мінералу до полімерної матриці. Встановлено, що підвищення сумісності компонентів композиції відбувається завдяки додаванню до розчину кополііміду попередньо приготованої суміші алкільованого монтморилоніту в 5 %- та 2 %-ному розчині поліетиленгліколю в метилпіролідоні.

The regularities of obtaining polylactide film composite materials with simultaneous silver nanoparticles formation were researched. The influence of the nature of polylactide and its structure (amorphous and amorphous-crystalline), of the glycerin plasticizer on the solvent evaporationkinetics  was determined. To give polylactide composites fungicidal properties, the silver reduction reaction by the interaction of argentum salts with polyvinylpyrrolidone was applied. A main technological scheme for obtaining films based on polylactide with fungicidal properties is proposed.

Щоб  покращити властивості епоксидних смол  їх модифікують різними сполуками, зокрема олігоестерами. Композиції на основі епоксидної смоли ЕД-20 і ненасичених олігоестерів структуруються в присутності поліетиленполіаміну (ПЕПА). Олігоестер виконує роль пластифікатора, що хімічно не зв’язаний з молекулами просторово-зшитої структури. Це приводить до того, що в процесі експлуатації плівок на основі епоксиолігоестерних композицій спостерігається погіршення їх фізико-механічних і хімічних властивостей.

Полімерні гідрогелі, які близькі до біологічних клітин за фізичним станом, зарекомендували себе ефективними для використання у медицині і фармації. При загальній перспективності їх використання характерною є їхня невисока механічна міцність, що утруднює широке використання гідрогелевих виробів у практиці. Останнім часом зріс інтерес до полімерних гідрогелевих матеріалів, які поруч з гідрофільними і дифузійно-транспортними властивостями володіють високою механічною міцністю в гідратованому стані.

Методом хімічного осадження з ванн (ХОВ) синтезовано тонкі плівки ZnS на скляних підкладках. Як комплексоутворювач використано натрій гідроксид. Досліджено структуру, морфологію поверхні, оптичні, електричні властивості отриманих плівок. За допомогою методу інверсійної вольтамперометрії встановлено вплив концентрації натрій гідроксиду на масу цинку в плівках ZnS. Отримані результати мають добру сходимість з результатами профілометричних вимірювань. Показано характер упаковки і зміну розмірів зерен на поверхні плівок ZnS при різних кількостях комплексоутворювача.

Розроблено новий спосіб одержання високоякісних плівок на основі полівінілового
спирту та модифікованого монтморилоніту. Досліджено механічну міцність, водо-
поглинання та бензотривкість плівок на основі різних марок полівінілового спирту
залежно від вмісту модифікатора та режимів одержання. Встановлено, що введення
монтморилоніт-полівінілпіролідонової суміші до полівінілового спирту суттєво впливає
на експлуатаційні властивості плівок на його основі, зокрема дещо знижується

Тонкі плівки цинку селеніду (ZnSe) синтезовано з водного розчину натрію
гідроксиду на скляних підкладках. Методом інверсійної вольтамперометрії встановлено
вплив концентрації вихідної цинк-вмісної солі, комплексуючого реагенту натрію
гідроксиду, іонів Селену та гідразину гідрату на масу Цинку в плівках ZnSe за різної
тривалості і температури осадження. На основі отриманих даних оптимізовано умови
синтезу тонких плівок цинку селеніду. Досліджено структуру, оптичні властивості,

Oдержані хітозанові плівки в сольовій формі та у формі поліоснови. Плівки були виготовлені сухим способом формування. Вперше для виготовлення плівок використовували хітозан з відходів міцеліальної біомаси гриба Aspergillus Niger. Досліджено вплив термічного оброблення на структуру та розчинність плівок. Доведено, що при термообробленні хітозанових плівок відбувається реакція амідування, яка, в свою чергу, сприяє упорядкуванню структури та зменшенню розчинності плівок.

Modification of polyamide-6 by polyvinylpyrrolidone with molecular mass of 12000±2000 has been carried out using their mixing in formic acid solution followed by solvent evaporation. The possibility of films permolecular structure control, physico-mechnical and thermophysical properties by treatment conditions after their formation has been established.