Російська Федерація

У статті розкрито виклики для співпраці держав-учасниць ініціативи Бухарестської дев’ятки в умовах еволюції безпекових загроз на східних кордонах НАТО. Висвітлено передумови, мету та цілі діяльності Бухарестської дев’ятки (Б9). Розглянуто груповий склад учасників Б9 за територіальною ознакою, а саме: країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва), країни Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), країни Чорного моря (Болгарія та Румунія). Репрезентовано організаційну структуру такого регіонального формату в рамках НАТО.

У статті визначено ключові проблеми на шляху гарантування  енергетичної безпеки та роль НАТО у їх вирішенні. Висвітлено позицію Альянсу в енергетичному питанні. Проаналізовано документи самітів НАТО в Бухаресті від 2008 р., Чикаго від 2012 р., та Стратегічну Концепцію НАТО від 2010 р.. З’ясовано, що Альянс розподілив свою роль у вирішенні енергетичних проблем на три сфери, як-от:підвищення рівня обізнаності; захист критичної енергетичної інфраструктури; поглиблення енергоефективності у військових. Досліджено роль Центрів передового досвіду, їх спеціалізацію, а також цілі.

У статті проаналізовано стан енергетичної безпеки країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії) в умовах полігібресії Російської Федерації, котра діє мультифронтально проти них гібридними методами, головно енергетичним важелем впливу. Відзначено той факт, що країни регіону на сьогодні є енергетично залежними від РФ. Увагу акцентовано на протидії країн Балтійського регіону гібресії офіційної Москви в енергетичному секторі.

Розглянуто вплив українсько-російського конфлікту на сучасний стан світового порядку. Продемонстровано особливості розв’язання «української кризи» на рівні багатосторонньої дипломатії, головно, Генеральної Асамблеї ООН. За допомогою методу зіставлення досягнуто основної мети дослідження – виявлено особливості сучасного процесу трансформації світового балансу сил.