Дніпровсько-Донецька западина

Мета. В другій частині статті вивчалися геодинамічні умови та природні механізми тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини та Західно-Донецького грабена. Методика. Використовувалася оригінальна методика реконструкції полів тектонічних напруг і деформацій та тектонофізичного аналізу геоструктур. Аналітичну базу досліджень склали новітні матеріали геокартування, чисельного моделювання деформацій південної околиці Східноєвропейської платформи та зіставлення модельних і відновлених полів напруг. Результати.

Мета. Геодинамічна інтерпретація комплексу отриманих раніше результатів 3D густинного і магнітного моделювання, а також даних про розломну тектоніку консолідованої кори Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) в світлі механізму її формування. Методика. Детальний аналіз структурних співвідношень будови осадової товщі, блокової будови консолідованої кори і кінематики її розломів в пізньому протерозої Українського щита (УЩ), Воронезького масиву (ВМ) і їх схилів із залученням даних сейсмотомографії про більш глибокі горизонти літосфери.

На основі чисельного моделювання з урахуванням радіогенного тепловиділення порід була проаналізована поведінка теплових полів центральної частини ДДЗ на початку й кінці рифтового етапу розвитку. Було встановлено, що температурні умови, необхідні для активізації процесів еклогитової фації метаморфізму в нижніх шарах кори мали місце протягом усього розглянутого етапу. У той же час для початку активізації процесів прогресивної стадії гранулитової фації метаморфізму в нижніх шарах гранітозованих порід необхідний був процес тривалого прогрівання кори протягом порядку 10 млн. років.

Ґрунтуючись на даних про рифтове походження та розвиток Днiпровсько-Донецької западини (ДДЗ), було проведено комп’ютерне моделювання фонових температурних полів земної кори у рoзрiзах Чернігівського, Полтавського та Харківського мегаблоків ДДЗ. Показано, що помітні розбіжності температурного поля спостерігаються у нижній та середній частинах кори, у верхній частині, починаючи приблизно з 10 км, температурні поля відрізняються несуттєво.

Проведено аналіз результатів промислово-геофізичних досліджень і даних літолого-петрофі­зичного вивчення керна. Розроблено комплекс петрофізичних і геофізичних показників порід літологічних пасток нижньокам’яновугільних відкладів Дніпровсько-Донецької западини. Зроблено висновок, що найкращі колекторські властивості притаманні русловим і баровим піщаним тілам, які представлені різнозернистими кварцовими пісковиками з карбонатно-глинистим і кварцово-глинисто-карбонатним цементом.

Наводиться методика та результати побудови інтегральної швидкісної моделі у центральній частині Дніпровсько-Донецької западини. Запропоновано алгоритм обробки та інтерпретації результатів вертикального сейсмічного профілювання для отримання кривих середніх, інтервальних та пластових швидкостей. На основі цих даних побудовано інтегральну швидкісну модель для найбільш перспективної ділянки Дніпровсько-Донецької западини. Отримані результати можуть бути використані при побудові об’ємних глибинних моделей родовищ вуглеводнів, для уточнення швидкісних залежностей на вже існуючих моделях.

У роботі проведено порівняння залежності розподілу геотермічного градієнту від прояву гідрогеологічної інверсії й розташування покладів вуглеводнів. На прикладі Ярмолінцівського і Мачуського родовищ показано, що підвищення градієнту відбувається при перетині покрівлі покладу. Середній геотермічний градієнт над покладом складає 19-20°С/км в обох випадках.

Метою дослідження є визначення об’ємних параметрів та розподілу петрофізичних властивостей порід в покладах нетрадиційних типів вуглеводнів на основі 3D-моделювання. Методики, що використовувались, пов’язані з проведенням аналізу геолого-технологічних параметрів та проведенням тривимірного моделювання.