зенітна тропосферна затримка

Мета цієї роботи – проаналізувати зміну величин гідростатичної та вологої складових зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ), визначених для усіх сезонів року. Складові ЗТЗ визначають на сьогоднішній день, переважно, так: гідростатичну – за одною із існуючих аналітичних моделей, здебільшого за моделлю Saastamoinen, а вологу – із ГНСС-вимірювань з використанням модельного значення гідростатичної складової. У нашому дослідженні проводилось ще оцінювання точності отриманих величин гідростатичної і вологої складових ЗТЗ за  аналогічними складовими знайденими за даними радіозондування.

Мета цієї роботи полягає в оцінюванні точності визначення вологої складової зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ) із ГНСС-спостережень та точності визначення гідростатичної складової за моделлю Саастамойнена у порівнянні зі значеннями, отриманими за радіозондуванням. Зенітну тропосферну затримку прийнято визначати, в основному, двома методами – традиційним, а саме радіозондуванням та використовуючи моделі атмосфери, наприклад, модель Саастамойнена, а також методом ГНСС-вимірювань.

Глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS) на даний час все частіше використовуються в задачах моніторингу атмосфери. Для визначення тропосферних затримок найчастіше застосовують два підходи: обчислення даних радіозондування атмосфери та опрацювання даних GNSS-спостережень. GNSS-опрацювання, зазвичай, виконуються двома методами: абсолютним методом точного позиціонування (Precise Point Positioning, PPP) і методом подвійних різниць (Double Differences, DD). PPP - це потужний інструмент для аналізу даних, що чутливий до різних параметрів.

Мета. Оцінити точність вологої складової зенітної тропосферної затримки, отриманої за даними шести GNSS-станцій порівняно з даними радіозондування. Визначення гідростатичної і вологої складових зенітної тропосферної затримки охопило кілька етапів. На першому етапі, з відповідного сайту, за даними центру опрацювання GNNS-вимірювань, вибирали усереднені значення зенітної тропосферної затримки. На другому етапі, застосовуючи аналітичну модель Saastamoinen, обчислювали гідростатичну компоненту, за точно виміряним (на висоті антени) значенням атмосферного тиску.

Висвітлено питання визначення тропосферної затримки: за даними радіозондування атмосфери, лише за даними приземних значень основних метеорологічних параметрів, за даними, отриманими в результаті GNSS-спостережень. Проведено порівняння та оцінка точності отриманих результатів.

Мета. Виявлення достовірних оцінок зенітних тропосферних затримок (ZTD) за даними GNSS-спостережень (дистанційний моніторинг тропосфери) на активних референцних станціях західної транскордонної зони України. Методика. Важливим продуктом, який отримують в GNSS-метеорології, є зенітні тропосферні затримки, а їхній безпосередній зв’язок із інтегрованою /осаджуваною водяною парою дає змогу отримати оперативну інформацію для числового прогнозування погоди.

Запропонована стаття висвітлює поступові кроки реалізації ГНСС-метеорології. У вступі змальовується сама структура ГНСС-метеорології, основна особливість якої полягає у тому, що нейтральна атмосфера затримує проходження ГНСС-радіохвилі, викликаючи похибку у виміряній відстані, що називається тропосферною затримкою. І якщо в геодезії прикладають масу зусиль, щоб звести цю похибку до бажаного мінімуму, то в метеорології цю похибку почали використовувати як важливе інформаційне джерело про стан атмосферного вологонасичення та його динаміку як у просторі, так і в часі.