У статті обґрунтовано, що курс України на утвердження правової, демократичної держави та інтеграцію до Європейського Союзу зумовлює необхідність формування дієвого механізму забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зокрема шляхом розвитку системи виконавчого провадження.
У статті підкреслено те, що запровадження в Україні комбінованої системи примусового виконання рішень стало сміливим кроком державної влади, яка раніше не мала достатньої практики у делегуванні власних повноважень приватним суб’єктам. Сьогодні можна дискутувати щодо доцільності такого нововведення, оцінювати його позитивні чи негативні наслідки, проте перед науковою спільнотою постає значно важливіше завдання – окреслити основні тенденції майбутнього розвитку національної системи виконавчого провадження.
У статті з’ясовано те, що гармонізація національного законодавства про медіацію з європейськими нормами сприятиме розвитку цього інституту в правовій державі.
Встановлено, що раціональне застосування охарактеризованих норм, із урахуванням світових тенденцій, угод, укладених за результатами медіації під час виконавчого провадження, буде вдосконалювати роботу виконавцю, який здійснює виконавче провадження.
На процес змін в законодавстві впливають міжнародні глобальні процеси, включаючи уніфікацію правових систем та сімей, індивідуальність яких раніше була абсолютизована, не допускалася можливість імплементації норм законодавства однієї системи національного права в систему іноземного права. Тому трансформація суспільних відносин безпосередньо визначає і характеризує, як специфіку виникнення та подолання соціальних конфліктів, так і вимагає переосмислення засобів їх подолання.
Субсидіарна відповідальність належить до низки зобов’язань, ускладнених множинністю осіб, поряд з частковою і солідарною відповідальністю. Незважаючи на наявність у цивілістичній літературі думки про відсутність множинності в субсидіарних зобов’язаннях така позиція видається неспроможною, в силу неможливості відірвати зобов’язання основного боржника від зобов’язання субсидіарного.
Досліджено сутність відновлення неплатоспроможності боржника як системи
заходів, що проводяться з метою запобігання факту визнання боржника банкрутом та
безпосередньо його ліквідації під час провадження у справі про банкрутство.
Спрямованість судової процедури полягає в оздоровленні фінансово-господарського
становища боржника, задоволенні в повному обсязі або частково вимог кредиторів через
реструктуризацію підприємства, боргів і активів та/або зміну організаційно-правової та
виробничої структури боржника.