правознавство

Розглянуто у науковому і концептуальному розумінні методологічні засади вюридичній науці. Критика стану методологічних досліджень у нашій науці, виходячи змети, формування в Україні громадянського суспільства, побудови демократичноїправової держави, ринкової економіки є цілком виправданою. Лише за характеромпроблем, що виникають у юридичній науці у зв’язку із зазначеними цілями, а також замасштабом дослідницьких завдань насамперед методологія постає однією з найменшрозроблених галузей нашої науки і насамперед загальної теорії права.

Розглянуто актуальні питання методології пізнання наукових теорій. Досліджено наукові теорії сучасного правознавства, їх структуру. Обґрунтовано розвиток право- знавчих теорій у загальній структурі наукових теорій. Звернено увагу на організацію правознавства як науки. Розглянуто проблему вартісної свободи науки, яка нас цікавитиме з різних аспектів і стосуватиметься. Автор стверджує, що кожна наука корис- тується інструментарієм логіки. Отож загальна наукова теорія намагається відповісти на важливий аспект запитання “що таке наука?”.

Висвітлено методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, основною особливістю
якої є перехід від моністичної методології до філософсько-методологічного плюралізму.

Розкрито положення основних філософсько-правових теорій, спрямованих на
пояснення сенсу й сутності права та правопорядку. Показано спільне й відмінне у
різноманітних теоретико-методологічних підходах, звернуто увагу на необхідності на
сучасному етапі розвитку філософії права побудови інтегративної концепції, котра
об’єднувала б позитивні напрацювання існуючих теорій.

З’ясовано суть співвідношення методу і методологічного підходу у дослідженні,
розглянуто різноманітний арсенал дослідницьких інструментів, зокрема автор звертає
увагу на множинність теоретичних утворень у межах загальної теорії права, а також на
необхідність єдиної теоретико-методологічної основи таких досліджень, на важливість
синтезу наукових напрямків у цілісній теоретичній системі.

Висвітлено методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, основною особ-
ливістю якої є перехід від моністичної методології до філософсько-методологічного
плюралізму.

Розглянуто методологічні уявлення про розмаїття правової проблематики у
сучасному правознавстві. Зазначається, що особливістю її є перехід від моністичної
сукупності прийомів дослідження до філософсько-методологічного плюралізму.

Розглянуто методологічні аспекти теорії держави і права. Особливу увагу
зосереджено на проблемах методології у сучасній загальнотеоретичній юриспруденції

Аналізується актуальна судова практика Європейського Суду з прав людини,
Європейського Суду Правосуддя, вітчизняних судів з приводу поширення відомостей у
мережі Інтернет. Констатується певна відмінність у підходах цих судів до вирішення
спорів вказаної категорії. Підкреслюється, що позиція вітчизняних вищих судових
інстанцій щодо можливості притягнення до відповідальності власника сайту за
розміщені на ньому коментарі загалом, відповідає правовим позиціям Європейського
Суду з прав людини