ООН

У статті проаналізовано особливості формування та реалізації в інституціях ООН позиції України щодо проблеми палестинських територій та позиції Ізраїлю щодо вторгнення росії в Україну. Показано, що у військово-політичних інтересах України та Ізраїлю існують важливі відмінності. Інституції ООН стали тим міжнародним форумом, де розбіжності між двома країнами демонструють себе особливо виразно. Підкреслено, що Ізраїль зацікавлений у збереженні збалансованих відносин з рф, що неодноразово спонукало його уникати підтримки України в ООН.

Розглянуто основні підходи до визначення сутності суб’єктів, об’єктів та особливостей провадження кліматичної дипломатії як складової концепції «м’якої сили» сучасних держав. На основі аналізу міжнародного досвіду реалізації концепції кліматичної дипломатії встановлено, що для використання «м’якої сили» в міжнародних екологічних відносинах невід’ємною стає діяльність усіх учасників незалежно від рівня співпраці.

 
Досліджено перспективи реформування ООН з огляду на основні проблеми Організації на сучасному етапі, 
враховуючи  необхідність  розширення  Ради  Безпеки,  відміни  права  вето,  подолання  розколу  всередині  ООН. 
Вивчено досвід А. Гутерріша в сфері реформаторської діяльності в період перебування на посадах прем’єр-міністра 
Португалії  та  Верховного  комісара  ООН  у  справах  біженців.  Розглянуто  позицію  майбутнього  Генерального 
секретаря щодо конфлікту в Україні.