модернізація.

Забудова 1960–80-х років становить значну частину житлового фонду як України, так і інших європейських країн. Однак більшість будинків цього часу не відповідають вимогам енергоефективності, сучасним містобудівним та санітарно-гігієнічним нормам. Крім того, їх зовнішній вигляд та архітектурно-планувальна структура не відповідають сучасним потребам мешканців. У контексті європейської політики декарбонізації та досягнення кліматичної нейтральності, модернізація житлового фонду визначається не лише як технічна необхідність, але й як стратегічний напрямок міського розвитку.

Досліджено суть понять “соціальна сфера” та “соціальна інфраструктура”. Виконано аналіз стану та процесів інвестування основного капіталу соціальної сфери України, на його основі визначено основні завдання та очікувані результати проведення модернізації основного капіталу в соціальній сфері. Окреслено якісні критерії ефективності її проведення.