радіозондування атмосфери

Мета цієї роботи – проаналізувати зміну величин гідростатичної та вологої складових зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ), визначених для усіх сезонів року. Складові ЗТЗ визначають на сьогоднішній день, переважно, так: гідростатичну – за одною із існуючих аналітичних моделей, здебільшого за моделлю Saastamoinen, а вологу – із ГНСС-вимірювань з використанням модельного значення гідростатичної складової. У нашому дослідженні проводилось ще оцінювання точності отриманих величин гідростатичної і вологої складових ЗТЗ за  аналогічними складовими знайденими за даними радіозондування.

Мета цієї роботи полягає в оцінюванні точності визначення вологої складової зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ) із ГНСС-спостережень та точності визначення гідростатичної складової за моделлю Саастамойнена у порівнянні зі значеннями, отриманими за радіозондуванням. Зенітну тропосферну затримку прийнято визначати, в основному, двома методами – традиційним, а саме радіозондуванням та використовуючи моделі атмосфери, наприклад, модель Саастамойнена, а також методом ГНСС-вимірювань.

Глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS) на даний час все частіше використовуються в задачах моніторингу атмосфери. Для визначення тропосферних затримок найчастіше застосовують два підходи: обчислення даних радіозондування атмосфери та опрацювання даних GNSS-спостережень. GNSS-опрацювання, зазвичай, виконуються двома методами: абсолютним методом точного позиціонування (Precise Point Positioning, PPP) і методом подвійних різниць (Double Differences, DD). PPP - це потужний інструмент для аналізу даних, що чутливий до різних параметрів.