деревне вугілля

У статті розглянуто виробництво високоефективних добрив з перспективними модифікаторами. Дослідження різних типів сорбентів показало, що нанопориста структура дає змогу здійснювати контрольоване розчинення в ґрунті поживних речовин і зменшити їхні втрати та скоротити викиди парникових газів у довкілля. Методом піролізу було проведено експерименти з отримання біовугілля з різних видів органічної сировини. Дослідження мікропористої структури отриманих зразків біовугілля здійснювали методом сканувальної мікроскопії з елементним мікроаналізом.

Проаналізовано використання деревного вугілля для різних галузей промисловості (як сорбенту, палива, відновника в металургійній промисловості, компонента вугільних шихт коксування, біокомпозитів, модифікації вибухових речовин тощо). Зазначено, що напрям використання залежить від якості та характеристик деревного вугілля (розмір, фізичні властивості, хімічний склад), які обумовлені природою сировини (деревина або відходи сільського господарства), її хімічним складом, температурою карбонізації.

Проаналізовано застосування деревного вугілля (ДВ) у різних галузях промисловості та сучасні уявлення про чинники, які впливають на процес отримання ДВ. Описано вплив характеристик (розмір, фізичні властивості, хімічний склад) й природи вихідної сировини (деревина чи сільськогосподарські відходи), температури карбонізації, швидкості нагрівання, рівню кисню та тиску на вихід і якість ДВ. Проведено аналіз існуючих технологій виробництва деревинного вугілля та їх класифікацію за типом ініціювання нагріву і підтримуванням температури впродовж процесу карбонізації.

Розглянуто будову та принцип роботи розробленого автомата для пакування деревного вугілля. Вказано конструктивні особливості, систему керування та переваги розробленого автомата.