енергетична ефективність

У статті представлено аналітичне дослідження ефективності експлуатації котелень промислових підприємств з урахуванням будівельної теплофізики та перспектив інтеграції теплових насосів у систему теплопостачання. Важливість такого підходу полягає в можливості зниження енергоспоживання та покращення енергетичної ефективності промислових котелень за рахунок оптимізації використання теплових ресурсів, зокрема через впровадження сучасних технологій, таких як теплові насоси, які забезпечують використання відновлювальних джерел енергії.

У статті досліджено європейський досвід державної політики енергоефективності у секторі житлового будівництва та проаналізовано основні нормативно-правові акти ЄС, що регулюють цю сферу. Особливу увагу приділено еволюції політики енергоефективності, починаючи з кінця XX століття до сьогодення, з акцентом на основні виклики та результати реалізації відповідних директив. Розглянуто фінансові та макроекономічні підходи до оцінки енергоефективності, механізми адміністративного та економічного регулювання.

The paper presents the results of analysing the activities of a machine-building enterprise, taking into account the influence of factors of the political and socio-economic crisis. Based on the results of the PEST- and SWOT-analysis, the most promising directions of sustainable development of an engineering enterprise are identified, namely, implementation of energy-efficient solutions, use of circular economy principles, application of environmentally friendly technologies, digitalisation, and personnel training.

Зростаючий попит на електроенергію та потреба в екологічно чистих джерелах енергії зумовлюють активний розвиток відновлюваних технологій, серед яких сонячна енергетика має провідну роль. Фотоелектричні (ФЕ) системи здатні перетворювати сонячне випромінювання на електричну енергію, однак ефективність їх роботи залежить від здатності їх адаптації до змін зовнішніх умов, таких як інтенсивність інсоляції та температура навколишнього середовища.

Розглянуто сутність поняття моніторингу управління підприємствами в умовах переходу до зеленої енергетики, концепцію його реалізації та проблеми його проведення. Виявлено основні проблеми у сфері зазначеного моніторингу у контексті умов вітчизняного бізнесу. Підкреслено значущість моніторингового звіту з управління в умовах переходу до зеленої енергетики та деталізовано його управлінські функції, що дають змогу поєднати стратегічні цілі компанії та короткотермінові її дії у контексті переходу до зеленої енергетики. Розглянуто проблему індикаторного наповнення моніторингового звіту.

Сформульовано вимоги, обґрунтовано принципи побудови, розроблено узагальнену архітектуру інформаційно-аналітичної системи для оцінювання, прогнозування та управ- ління енергоефективністю економіки регіону, визначено основні функції компонентів.

The requirements have been formulated, principles of construction have been grounded, thegeneralized information-analytical system architecture for evaluation, forecasting and energy efficiency management of regional economy has been developed, the main functions of components have been defined.

Прогнозування споживання енергії в будівлі відіграє важливу роль, оскільки воно може допомогти оцінити її енергоефективність, виявити й діагностувати несправності системи енергопостачання, а також зменшити витрати коштів і покращити вплив на клімат. Проаналізовано актуальні дослідження у галузі забезпечення енергоефективності будівель, зокрема, їх енергетичної оцінки з урахуванням типів розглядуваних моделей.

Із урахуванням загальної тенденції енергоспоживання, згідно з якою кількість спожитої енергії збільшується, її вартість та дефіцит безперервно зростають. На процеси сушіння в світі витрачається  10–12 % всієї енергії. На сучасному етапі розвитку процесів зневоднення в Україні та світі постала нагальна проблема в створенні та розробці високоефективних теплотехнологій, які б забезпечували мінімальні витрати енергії на процес та високу якість матеріалу.

Визначено основні складові механізму державного регулювання сталого розвитку паливно-енергетичного комплексу. Доведено, що в сучасних умовах, із урахуванням світового та національного розвитку, ринкові регулятори функціонування паливно-енергетичного комплексу обов’язково вміщують у собі елементи державного адміністрування. Виявлено основні структурні елементи механізму державного регулювання паливно-енергетичного комплексу. Визначено роль інвестиційної та інноваційної політики держави у забезпеченні умов сталого розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу.