аргументація

У статті вивчено проблему виокремлення та особливостей видів аргументації в судовому процесі. Досліджено базові знання та навички, якими повинен володіти мовець для ефективного аргументування. З’ясовано фактори, які впливають на цей процес. Визначено місце підготовки та вміння оперувати інформацією як ключових агентів, які впливають на результативність аргументації в судовому процесі, зважаючи на його специфіку. Вивчено макроструктурні елементи аргументативного дискурсу, їх взаємозав’язки та особливості застосування.

Правила логіки, які регулюють досягнення істини та взаєморозуміння між людьми, тісно пов’язані з нормами права. Наука логіка від початків створення завжди намагалась упорядкувати спілкування задля уникнення хаотичності та безладу у висловлюваннях, що є основою загальнолюдської культури. Норми права регулятивною складовою забезпечують порядок у суспільстві, слугують мірою свободи та справедливості.

Досліджено наукове надбання українського вченого С. Балея у галузі логіки.
Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію підручника “Нарис Льоґіки”
авторства С. Балея. В посиланнях збережено авторський стиль вченого з усвідомленням
того, що йдеться не про стиль і граматику, а про становлення і розвиток логіки в
українській науці.

Статтю присвячено дослідженню історії становлення теорії аргументації в
контексті зрушень у філософському знанні у другій половині ХХ ст. Проаналізовано
основні напрямки теорії, що справили найбільший вплив на становлення теорії
аргументації, зокрема неориторика Х. Перельмана та С. Тулміна, прагма-діалектика
Еемерена та Гроотендорста. Охарактеризовано основні проблеми, які ставить перед
собою теорія аргументації: взаємодія оратора та аудиторії під час побудови аргументації,
взаємовідношення доказу й аргументу.