historic buildings

Проблема реставрації фасадів історичних будівель є дуже актуальною в усьому світі. Фізичне зношування матеріалів, руйнування фасадів спричинене кліматичними факторами та забрудненням навколишнього середовища. Для архітектурно-декоративних елементів фасадів кам’яниць II пол. XIX–початку ХХ ст. Європи та зокрема Львова характерне застосування романського цементу. В залежності від типу декоративно-конструктивних елементів відрізняються методи  їх виготовлення, армування та розміщення на фасаді. Це впливає на стан збереженості та процеси руйнування. 

Проблема інтеграції сонячної фотовольтаїки в будівлі архітектурної спадщини,
знаходиться в зоні компромісу між аспектами збереження та довгострокового
використання. Якість та успішність подібної енергетичної модернізації базується на
засадах збереження та продовження терміну утилітарного використання будівель.
Надважливим в цій ситуації є визначення ключових принципів інтеграції сонячних
елементів в будівлі, що формують історичне середовище. Складові цінності
історичних будівель формують основу для їх визначення.

Проблема інтеграції сонячної фотовольтаїки в будівлі архітектурної спадщини,
знаходиться в зоні компромісу між аспектами збереження та довгострокового
використання. Якість та успішність подібної енергетичної модернізації базується на
засадах збереження та продовження терміну утилітарного використання будівель.
Надважливим в цій ситуації є визначення ключових принципів інтеграції сонячних
елементів в будівлі, що формують історичне середовище. Складові цінності історичних
будівель формують основу для їх визначення.

Об’єктом дослідження є історичний комплекс забудови на вул. М.Коперника – М. Колесси у Львові. Територія і будівлі належать до університету «Львівська політехніка» з часу після Другої Світової війни. Комплекс забудови ділянки знаходиться в унікальному історичному середовищі поміж пам’яткових об’єктів та ансамблів – монастиря Св.