пред’явлення для впізнання

ПРОБЛЕМА ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО (ОБВИНУВАЧЕНОГО) В СВІТЛІ ДІЇ ПРАВИЛА NEMO SE IPSUM ACCUSARE TENETUR ТА В КОНТЕКСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Стаття присвячена проблемним питанням пред’явлення для впізнання з метою ідентифікації обвинуваченого (підозрюваного) в кримінальних провадженнях за кримінальним процесуальним законодавством Польщі в світлі дії правила nemo se ipsum accusare tenetur (ніхто не зобов’язаний сам себе обвинувачувати), а також в контексті застосування примусу в кримінальному процесі. Зокрема, ґрунтовно досліджуються процесуальні та криміналістичні аспекти пред’явлення для впізнання як слідчої (розшукової) дії та як способу отримання доказів в кримінальному провадженні.

Пред’явлення для впізнання обвинуваченого в контексті правила NEMO SE IPSUM ACCUSARE TENETUR: правові та криміналістичні аспекти

Розглянуто проблему пред’явлення для впізнання обвинуваченого (підозрюваного) в кримінальних провадженнях за кримінальним процесуальним законодавством Польщі в контексті дії правила nemo se ipsum accusare tenetur (ніхто не зобов’язаний сам себе обвинувачувати). Зокрема, ґрунтовно досліджуються процесуальні та криміналістичні аспекти пред’явлення для впізнання як слідчої (розшукової дії) та як способу отримання доказів у кримінальному провадженні.