Стаття присвячена дослідженню еволюції планувальних рішень малометражних квартир, з середини XVII і досьогодні у житлових будинках Львова. Описано особливості і закономірності розвитку обємно-просторових структур компактних помешкань. Обгрунтовано доцільність дослідження компактного житла у середовищі історичного населеного пункту та актуальність використання житлового простору у сучаних умовах.
Урбанізоване середовище міст, які розвиваються, потребує все нових та нових житлових площ та місць для прикладання праці. Розширення міста за рахунок нових територій є затратний і екстенсивним шляхом розвитком. У тканині міст є занадто багато не ефективно використаної площі у вигляді глухих торців. Прикладами невикористання таких торців є історичні міст як Лондон та Львів. Хоча ці два міста є прикладами реалізацій різних архітектурних, культурних, економічних, соціальних традицій перед ними постала можливість спільного вирішення ущільнення існуючої забудови.